Серп (, від ) — знаряддя для зрізання злаків і трав, що складається із закругленого леза (як правило сталевого), дедалі вужчого до кінця, і короткого дерев'яного руків'я.
Історія Великі кількості серпоподібних лопатей були розкопані на об'єктах навколо Ізраїлю, які були датовані епіпалеолітичною епохою (18000–8000 рр. до н. е . В епоху неоліту на території України жали крем'яними серпами або дерев'яними з крем'яними вкладнями. У господарстві трипільців для жнив служили кістяні серпи або дерев'яні з крем'яними вкладнями. У західних областях України крем'яні серпи виготовляли надбузькі племена. Племена із так званої зрубної культури вже виготовляли бронзові серпи. Однак крем'яні серпи ще довго були у використанні. Наприкінці V ст. до. н. е. або дещо пізніше кельти досягли земель сучасного Мукачева, які стали важливим осередком залізного промислу кельтійського племені теврисків. У с. Брестів викопано кельтські залізні серпи. У Японії до нашої ери використовувалися кам'яні ножі-серпи.
У культурі
Серп є одним з якнайдавніших знарядь людини і символом хліборобства. У давніх греків серп був символом і постійним атрибутом богині родючості Деметри.
У комуністичній символіці схрещені серп і молот символізували союз робітників і селян. Це зображення було представлене, зокрема, на прапорі СРСР.
Від слова «серп» походить назва місяця серпень.
Див. також Бойовий серп Хопеш Фалькс Коса (знаряддя)
Примітки
Література та джерела Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
Посилання