Фрідріх Теодор фон Фреріхс

Фрідріх Теодор фон Фреріхс (нім. Friedrich Theodor von Frerichs; 24 березня 1819, Аурих — 14 березня 1885, Берлін) — німецький клініцист і патолог.

Медичну освіту здобув у Берліні та Геттінгені; з 1848 року професор в Геттінгені, в 1850 році директор поліклініки в Кілі, в 1851 році професор по кафедрі приватної патології і терапії в Бреславлі і директор клінік. У 1859 році призначений наступником Шенлейна в Берлінському університеті і директором клініки «Шаріте». З 1879 року видавав разом з Лейденом «Zeitschrift für klinische Medizin».

У берлінському особняку Фрерікса в даний час розміщується Посольство Швейцарії.Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke. Wallstein, Göttingen 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 45.

Біографія

Фрідріх Теодор фон Фреріхс народився 24 березня 1819 року в містечку Аурих. Був сином шинкаря Фрідріха Юргенса і Теди Фреріхс. Фреріхс вивчав медицину в Геттінгенському університеті з 1838 по 1841 рік, як і його брат Юрген (1834-1837). Після отримання докторського ступеня 20 лютого 1841 року він чотири роки працював офтальмологом і хірургом з власною практикою в Ауриху, але в 1846 році повернувся в Геттінген, де отримав ступінь і зайнявся фізіологічно-хімічними дослідженнями. Його перша публікація вийшла під заголовком «Дослідження про жовчі» в 1845 році. У 1848 році він став ад'юнктом-професором Геттінгенського університету. Його спеціальностями тут були насамперед фізіологічно-хімічні дослідження, медична поліклініка та клінічні розтини трупів. У 1850 році був призваний до Кільського університету. Тут же вийшла і його публікація «Брайтська ниркова хвороба і її лікування». Під час Шлезвіг-Гольштейнської війни він як військовий лікар взяв на себе керівництво лазаретом в Рендсбурзі. У 1852 році Фреріхс був покликаний в Вроцлавський університет і нарешті, в 1859 році як наступник Йоганна Лукаса Шенлейна в Шаріте в Берліні, де він став директором медичної клініки. Пауль Ерліх був його помічником там з 1878 по 1885 рік.Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke, Göttingen: Wallstein, 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 45.Wolfgang U. Eckart: Illustrierte Geschichte der Medizin, Springer Verlag Heidelberg, Berlin, New York 2011, zu Friedrich Theodor von Frerichs und Paul Ehrlich S. 127, Illustrierte Geschichte der Medizin 2011 У 1853 році він був обраний членом Леопольдини. Паралельно з цим він пізніше займався практикою в своєму житловому будинку. У 1882 році він заснував Німецьке товариство внутрішньої медицини як перший голова і відкрив перший конгрес терапевтів у Вісбадені. З 1882 по 1884 рік він був 1-м головою. З 1862 року він був обраним членом Американського філософського товариства. Основними напрямками в дослідницькій діяльності Фреріха були обмінні процеси печінки і нирок, відповідні захворювання і їх діагностика. Бернард Наунін, один з його учнів, описав його як впевненого в собі і непохитного. Фреріхс помер від інсульту 14 березня 1885 року, За словами його помічника Крона, від передозування опію. Він був похований на старому церковному подвір'ї Святого Матвія.Axel C. Hüntelmann: Paul Ehrlich: Leben, Forschung, Ökonomien, Netzwerke, Göttingen: Wallstein, 2011, ISBN 978-3-8353-0867-1, S. 71.

У його тодішньому житловому будинку сьогодні знаходиться Швейцарське Посольство в Берліні. Він побудував його для себе і своєї сім'ї в 1869-1870 роках.

Бібліографія De polyporum structura penitiori. Göttingen 1843. Untersuchungen über Galle in physiologischer und pathologischer Beziehung. Göttingen 1845. Commentatio de natura miasmalis palustris. Habilitation, Göttingen 1845. Über Gallert- und Colloidgeschwülste. 1847. Über das Mass des Stoffwechsels, sowie über die Verwendung der Stickstoffhaltigen und stickstofffreien Nahrungsstoffe. In: Archiv für Anatomie, Physiologie und wissenschaftliche Medicin, Leipzig 1849. Ueber Hirnsklerose. In: Archiv für die gesammte Medicin, Jena, Bd. 10, 1849, S. 334–350. Die Bright’sche Nierenkrankheit und deren Behandlung. Friedrich Vieweg und Sohn, Braunschweig 1851. Klinik der Leberkrankheiten. 2 Bände, Braunschweig 1858 und 1861. Ueber den Diabetes mellitus. Berlin 1884.

Література

Wilhelm Rothert: Allgemeine Hannoversche Biografie Band 1: Hannoversche Männer und Frauen seit 1866, Sponholtz, Hannover 1912, S. 126–128

Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker, S. 437, Digitalisat Wilhelm Haberling, Franz Hübotter, Hermann Vierordt: Biographisches Lexikon der herausragenden Ärzte aller Zeiten und Völker. Berlin-Wien 1929–1934. 6 Bände. Peter Schneck: Frerichs, Theodor von. In: Werner E. Gerabek u. a. (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. De Gruyter, Berlin/ New York 2005, ISBN 3-11-015714-4, S. 437 f. Gothaisches genealogisches Taschenbuch der briefadeligen Häuser, 1908, Zweiter Jahrgang, S.309 Hildegard Kurz: Friedrich Theodor Frerichs. Sein Leben und seine Werke. 1819–1885. G.H. Nolte Verlag, Düsseldorf 1938. Ernst Leyden, von: 1. Nachruf: Friedrich Theodor Frerichs. Z. klin. Med. IX. 1885 2. H. 2. Zum Tode Friedrich Theodor Frerichs. Dtsch. med. Wschr. Berlin (1885) S. 117 ff. Moritz Litten: Zum Tode Friedrich Theodor Frerichs. Wien. med. Wschr. 35. Jg. Nr. 15, 1885 S. 465 ff. Bernhard Naunyn: Erinnerungen, Gedanken und Meinungen. München 1925. Hermann Vierordt: Todesursachen im ärztlichen Stande. Stuttgart 1926. Harro Jenss: Friedrich Theodor Frerichs – Begründer der modernen Hepatologie – 200. Geburtstag. Zeitschrift für Gastroenterologie 2019; 57: 291-292.

Примітки

Посилання Biografie bei der Deutschen Gesellschaft für innere Medizin