Ойген Мюллер (; 19 липня 1891, Мец — 24 квітня 1951, Берлін) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту.
Біографія Син оберста Філіппа Мюллера і його дружини Марії, уродженої Абель. 29 липня 1910 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — генерал-квартирмейстер при начальникові Генштабу сухопутних військ. З 1 жовтня 1940 по 8 травня 1945 року — генерал для особливих доручень при Головнокомандувачеві сухопутними військами.
Звання
Фанен-юнкер (29 липня 1910) Фанен-юнкер-унтерофіцер (18 жовтня 1910) Фенріх (3 березня 1911) Лейтенант (28 жовтня 1912) Оберлейтенант (14 січня 1916) — 25 вересня 1919 року одержав новий патент від 28 жовтня 1910 року. Ротмістр (28 вересня 1920) — патент від 18 жовтня 1918 року. Майор (1 лютого 1931) — патент від 1 квітня 1929 року. Оберстлейтенант (1 жовтня 1933) Оберст (1 серпня 1935) Генерал-майор (20 квітня 1939) Генерал-лейтенант (1 серпня 1940) Генерал артилерії (1 червня 1942)
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1911) Залізний хрест 2-го класу (6 жовтня 1914) 1-го класу (19 квітня 1916) Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (26 листопада 1914) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (6 травня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Посилання
Біографія.