«Місячний П'єро» (повна назва — «Тричі сім поем з „Місячного П'єро“ Альберта Жиро», Op. 21 — мелодрама Арнольда Шенберґа, що складається з 21 поеми з однойменної збірки Альберта Жиро у німецькому перекладі О.Е.Гартлебена, написана для вокаліста та інструментального ансамблю (флейта, кларнет, скрипка, віолончель і фортепіано). Прем’єра твору була здійснена 16 жовтня 1912 року в Берліні.
Поеми декламуються солістом (голос не визначено, проте традиційно виконується сопрано) у стилі Шпрехштіме, розробленому і вперше використаному композитором в ораторії «Пісні Гурре» (Gurre-Lieder). Твір повністю атональний, проте не містить додекафонії, яка буде відкрита композитором 8 роками пізніше.
Розділи «Місячний П'єро» складається з трьох розділів по 7 поем. У першому розділі П’єро співає про кохання і релігію; в другій — злочини і насилля, у третій П’єро повертається додому в Бергамо, переслідуваний своїм минулим.
1. «Сп'янілий від Місяця» Текст цього розділу:
Музиці першого номера притаманна легкість, своєрідна ліричність. «… „шелест“ фортепіано, піцикато скрипки, співуча віолончель»; «розспівні широкі пасажі (але як по́дув — із зупинками на довгих звуках) у флейти і скрипки; флажолети, трелі та піцикато у струнних» — так описує характер інструментальних партій цього номера Стефанія Павлишин. Партія голосу досягає кульмінації в момент вигуку на слові «поет».
2. «Коломбіна»
Музика цього номера продовжує ліричний настрій попереднього. Тут навіть наявна жанрова опора: у мелодії прослідковується елементи «плавного вальсу». Разом з тим, у цьому номері суттєвими є й контрасти плавності й гостроти, легато і стакато. Тут Шенберг вдається і до певної рефлексії з романтичною естетикою — через прихід до зменшеного септакодра у кінці.
3. «Денді»
Музика цього розділу насичена контрастами: пасажі на фортісімо й піанісімо, дисонантні акорди на стакато. Закінчується номер колективним піанісімо із застосуванням акорду без удару й флажолету на фортепіано.
4. «Бліда праля»
Образ цього номера втілює ніжність і спокій; тут навіть наявні ознаки імпресіонізму. Використовується засурдинена скрипка, а ремарка композитора вимагає злитого, зневиразненого звучання інструментів; голос тут має звучати як супровід до головного — інструментальних партій.
5. «Вальс Шопена»
Як і текст, музика цього номера гострішає. Але й тут можна помітити романтичні ремінісценції, що не дивно з огляду на назву.
6. «Мадонна» Цей розділ, як і «Червона меса» та «Хрести», став причиною закидів Шенбергові про антирелігійність. На це він відповідав, що не варто переоцінювати роль тексту, адже головне тут — музика.
Музичний настрій тут стає серйознішим, відповідно до тексту. Відбувається поступове наростання змістової ваги протягом номера. В кінці напруга досягає значного степеню.
7. «Хворий місяць»
Цей, завершальний для першої частини, номер має спокійний, романтизований характер. Ансамбль обмежується лише голосом і флейтою.
8. «Ніч»
Підзаголовок цього номера — пасакалія. Він відкриває середній розділ твору, присвячений різко негативним, похмурим і страшним образам. «Ночі» притаманний низький регістр, а також наявність теми (завдяки жанру пасакалії): мі — соль — мі-бемоль. Тут також наявний триголосний канон (початкові такти), побудований на цій темі, а також дзеркальні, обернені і ракохідні проведення теми у збільшенні і зменшенні, розкладання її акордами і пасажами.
9. «Молитва за П'єро» Текст тут ділиться на два плани:
та
Ансамбль тут обмежено лише голосом, кларнетом і фортепіано. Партія голосу-читця сповнена ніжної іронії і жалібності інтонування, зокрема у «проханнях» до П'єро. Використовується вібрато Sprechstimme.
10. «Грабіж»
Далі зростає експресіоністична напруга й у цьому номері. Відкриття номера голосом соло, швидка ритміка, насичена фактура — усе це підсилює враження жаху.
11. «Червона меса»
Характер музики тут дуже різкий, навіть грубий. Навіть склад інструментів підібрано доволі різкий: флейта-піколо і басовий кларнет, альт, віолончель і фортепіано. Кульмінація припадає на розривання вбрання священника.
12. «Пісня повішеного»
Музика цього номера — вкрай лаконічна; компактна вона і в сенсі ансамблю: лише альт і віолончель, згодом піколо.
13. «Обезголовлення»
Для цього номера характерна насичена барва (склад: бас-кларнет, альт, віолончель, фортепіано), різкі контрасти і звукозображувальність, особливо стосовно падіння Місяця-меча — низхідним пасажем martellato у фортепіано. Номер умовно ділиться на дві частини. У другій із них проводиться флейтова тема із сьомого розділу.
14. «Хрести»
У музиці тут втілюється кульмінація всіх жахіть. Інструментарій тут використано максимально повнозвучно, насичено і напружено. Номер закінчується різко, на акорді з вольми різних звуків. Це — останній номер середнього розділу твору, і, відповідно, останній, що зображує жахіття й страхи.
15. «Туга за батьківщиною»
Цей номер характеризується двома планами: ніжним і легко поривчастий. Ансамбль порівняно великий, але, завдяки почерговому використанню інструментів, фактура зберігає прозорість. Голос співає ніжно.
16. «Підлість»
Страхітливий текст цього номера втілюється у музиці різкими прийомами; умовна «тема» є чітко ритмізованою, має ознаки токатносні. Стакато й трелі передають «свердління»; голос повний іронії.
17. «Пародія»
У музиці цього номера застосовується канон в оберненні. Загалом характер виконання тут визначається як «грандіозний», але в партитурі є також ремарки «виразно» й навіть «сентиментально». Все це повинно підкреслювати іронію.
18. «Місячна пляма»
Музика тут втілює метушливий, примхливий образ пародійності. Композитором тут використана форма подвійного дзеркального канону, якої він дотримується із точністю.
19. «Серенада»
Музика цього номера — це «чудова за виразністю, м’яка пародія». Як і підказує назва, тут наявна жанрова основа: серенада.
20. «Повернення додому»
Підзаголовок цього номера — «баркарола». Дуже ніжна, легка музика цього номера повертає нас «додому» — у романтику давнини.
21. «О, давній аромат часів казкових»
Останній, підсумковий номер «Місячного П'єро», музично повністю відповідає духу тексту, і навіть перевершує його. Ліричність і м'якість, стилістика, спрямована у романтизм, завершують цей твір.
Поетична і музична форми Поетичні рядки являють собою стару французьку форму рондо із подвійним рефреном. Кожна поема складається з трьох куплетів по 4 + 4 + 5 рядків, рядок 1 є рефреном (A), що повторюється як 7 і 13 рядок, а рядок 2 є другим рефреном (B), що повторюється як рядок 8.
У музиці Місячний П'єро використано різні традиційні композиторські техніки і форми, зокрема канон, фуга, рондо, пасакалія і вільний контрапункт. Інструментальний ансамбль у більшості частин варіюється, всі 5 інструментів разом звучать лише в 11-й, 14-й поемах. При цьому кожен з інструменталістів має розвинену сольну партію.
Відомі записи Вокальна партіяАнсамбльДиригентЗвукозаписна компаніяРікФорматЕріка Штідрі-ВагнерАрнольд ШенберґColumbia Records1940н/аХельга ПілярчікЧлени Conservatory Society Concert OrchestraП'єр БулезAdes1961CDBethany BeardsleeColumbia Chamber EnsembleРоберт КрафтColumbia / CBS1963CDДжен Де ГаетаніContemporary Chamber EnsembleАртур ВайсбергNonesuch1970CDІвонн МінтонEnsemble IntercontemporainП'єр БулезSony Music1977CDБарбара ЗуковаSchoenberg EnsembleReinbert de LeeuwKoch Schwann1988CDДжейн МеннінгNash EnsembleСаймон РеттлChandos1991CDФілліс Брін-ДжулсонEnsemble Modernн/аBMG1991CDФілліс Брін-ДжулсонNew York New Music EnsembleРоберт БлекGM Recordings1992CDКарін ОттCremona Musica InsiemePietro AntoniniNuova Era1994CDКрістіна ШеферEnsemble IntercontemporainП'єр БулезDeutsche Grammophon1997CDАня СільяTwentieth Century Classics EnsembleРоберт КрафтNaxos1999CD В Україні мелодраму ставили у Львові (2020, солістка - Лілія Нікітчук, диригент - Роман Кресленко), в Харкові (солістка - Яна Каушнян, диригент - Сергій Горкуша, з хореографією у виконанні Анни Боровської), Києві (соліста Вікторія Вітренко, диригент - Наталія Стець).
Примітки
Посилання Dunsby, Jonathan. Schoenberg: Pierrot Lunaire. Cambridge University Press. 1992. Goodwin, Noël. " Fires of London", Grove Music Online, ed. L. Macy (отримано November 11 2007), grovemusic.com (платний доступ). Hazlewood, Charles. Discovering Music , BBC Radio 3, 24 червня 2006. Neighbour, Oliver W. 2001. "Schoenberg, Arnold (Franz Walter)". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. S. Sadie and J. Tyrrell. London: Macmillan. Winiarz, John. Schoenberg - Pierrot Lunaire: an Atonal Landmark 1 березня 2000 отр. 23 червня 2006.