Катаріна Марія Тайкон-Лангхаммер (; 29 липня 1932, Альмбю, Еребру, Швеція — 30 грудня 1995; Іттерхогдаль, Гер'єдален, Швеція) — шведська дитяча письменниця ромського походження, борчиня за права ромів. Дебют Катаріни Тайкон як письменниці відбувся у 1963 році з автобіографічною книгою «Циганка» (Zigenerska). Популярність їй принесла серія дитячих книг про пригоди циганочки Катітці, перша книга якої була видана в 1969 році. Катаріна Тайкон також активно брала участь у громадських дискусіях з дотримання прав шведських ромів.
Біографія Катаріна Тайкон народилася 29 липня 1932 року в наметовому таборі в Альмбю і була четвертою дитиною у шведки Агди Карлссон та рома Юхана Тайкона, який переїхав до Швеції з Російської імперії в 1900 році. Мати працювала офіціанткою в ресторані, а батько підробляв скрипалем'http://www.allehanda.se/kultur/bocker/en-vardig-biografi-om-katarina-taikon .
Мати померла від туберкульозу, коли Катаріні виповнилося дев'ять місяців. Після цього батько спробував улаштувати дітей до школи, але це вдалося лише через кілька місяців, бо в школі не хотіли приймати дітей ромів. У п'ятирічному віці Катаріна Тайкон була поміщена до прийомної сім'ю бездітної пари з Шеллефтео, а через два роки до дитячого будинку в Умео під ім'ям Кетті Карлссон, звідки її незабаром забрав батько Mohtadi, Lawen (2015). Den dag jag blir fri: en bok om Katarina Taikon. 1. pocketutg. Stockholm: Natur & kultur . Через кілька років після смерті матері батько одружився втретє, зі шведкою Сів, яка була жорстокою мачухою. Вона била падчерок і вимагала від чоловіка відправити першу дружину до іншого табору.
У тринадцятирічному віці, коли сім'я отаборилася в Тантолундені, Катаріна Тайкон вперше пішла до школи, де зазнала знущань і переслідувань. Пробувши у школі лише рік, у 14 років Катаріна Тайкон потрапила в шлюб з 20-річним чоловіком і вирушила жити з ним до його табору в передмісті Стокгольма. Шлюб був нещасливим, і через кілька місяців Катаріна повернулася до Тантолундена. 1982 року у 50-річної Тайкон сталася зупинка серця. Фельдшери швидкої допомоги не встигли її реанімувати, бо вона вже зазнала серйозних пошкоджень головного мозку через тривалу нестачу кисню. Потім вона провела в комі 13 років, поки не померла в 1995 році, не приходячи до тями'http://www.svd.se/kultur/katarina-taikon-vagrade-skammen_7519360.svd .
Катерину Тайкон поховали на цвинтарі Скугсчюркогордені у Стокгольмі в тій же могилі, що і її брата Пола ТайконаSkogskyrkogården, kvarter 19K, gravnummer 25778 på Hittagraven.se. Åtkomst 14 augusti 2015..
Творчість Коли Катаріні Тайкон було 16 років, вона зіграла ключову роль у короткометражному фільмі Арне Суксдорфа «Неполадки» (Uppbrott).
Наприкінці 1940-х років вона залишила сімейний табір та вирушила жити до Міського місіонерського будинку для дівчаток, перш ніж отримала власну квартиру. Тайкон також знялася в кількох фільмах. У 1963 році Катаріна Тайкон опублікувала свою першу автобіографічну книгу «Циганка», в якій описала упереджене ставлення суспільства до ромів. Це стало її першим кроком у боротьбі за рівні права, коли вона написала про життя ромів у ШвеціїKatitzi. Tyresö: 1969. Libris 8211689Katitzi och Swing. Stockholm: Gidlund. 1970. om Katitzi utspelar sig också i södra Västerbotten, och i den sista vänder hon åter till flickrummet i SkellefteåUppbrott. Nacka: Tai-Lang. 1980. Libris 8379566.
Протягом майже двадцяти років Катаріна Тайкон боролася за права ромів на навчання, житло та працю в Швеції на рівних умовах з представниками інших національностей. Перша її книжка з серії «Катітці» була видана восени 1969 року і здобула миттєвий успіх, після чого Тайкон продовжила писати книги про пригоди циганочки Катітці, ґрунтуючись на своїх спогадахTaikon, 2015 documentary by Gellert Tamas and Lawen Mohtadi..
Фільмографія
2015 — Тайкон 1956 — Вхід на сцену 1953 — Аса-Ніссе на святі 1953 — Маріанна 1951 — Тулл-Бом 1950 — Кавалер двигуна 1949 — Singoalla 1948 — Розпад
Громадська діяльність
Катаріна Тайкон разом зі своєю сестрою Розою Тайкон боролася за права людини. Після того, як вони пройшли курс навчання і змогли довідались, що реально писали про «циган». Через це Катаріна активно брала участь у громадському русі за права ромів протягом 1960-х та 1970-х років .
Родина Батько Катерини, Юхан Тайкон, приїхав до Швецію з Російської імперії в 1900 році. З матір'ю Катаріни він познайомився в Гетеборзі, де вона працювала офіціанткою в ресторані, а він підробляв скрипалемEdling, Lars (1950- (2016). 101 historiska svenskar . Historiska media. sid. 276. ISBN 9789175452913. OCLC 1005164784. У нього вже була дружина, літня росіянка, яка в минулому була балериною Большого театру. Вона була не проти, щоб він одружився. У Катаріни Тайкон були старший брат і дві сестри — сестра Роза, яка також стала майстринею по сріблу і відомою громадською діячкою, брат Пауль і сестра Пауліна. Крім того, співак Кальдарас Ханс — її двоюрідний брат. Її мати померла від туберкульозу, коли їй було дев'ять місяцівSörböle. (2005). [Skellefteå: Studieförbundet Vuxenskolan]Skelleftebygdens historia: Kulturlivet i Skellefteå: med lust och glädje stor-. (1988). Skellefteå: Skellefteå kommun [Clausén, red].
Катерина Тайкон деякий час була заручена з актором Ове ТьернбергомOdelberg Wilhelm, Bäckmark Magnus, red (2003). Svenska släktkalendern . Årg. 29(2003). Stockholm: Almqvist & Wiksell International. sid. 348. Libris 9972937. ISBN 91-22-02008-X. Від нього народила доньку Анжеліку Стрьом ( 1953). У шлюбі з художником Свеноловом Ереном народила сина Майкла Лангхаммера ( 1957). У 1962—1981 роках вона була одружена з фотографом Бьорном Лангхаммером. Разом виховали сина Нікі Лангхаммера.
Ушанування пам'яті
Восени 2012 року Лоуен Мохтаді опублікувала автобіографію Катаріни Тайкон під назвою «День, коли я стала вільна». У жовтні 2015 року відбулася прем'єра документального фільму про життя Катаріани Тайкон «Тайкон», режисери — Геллерт Тамаш та Ловен Мохтаді.
Бібліографія
Zigenerska (Циганка), 1963 Zigenare är vi (Ми цигани), 1967 Dikter (Вірші), 1968
Катітці
Katitzi (Катітці), 1969 Katitzi och Swing (Катітці і Суїнг), 1970 Katitzi i ormgropen (Катітці в ямі зі зміями), 1971 Katitzi rymmer (Катітці тримається), 1971 Katitzi, Rosa och Paul (Катітці, Роза і Пауль), 1972 Katitzi i Stockholm (Катітці в Стокгольмі), 1973 Katitzi och Lump-Nicke (Катітці і Люмп-Ніке), 1974 Katitzi i skolan (Катітці в школі), 1975 Katitzi Z-1234 (Катітці Z-1234) Katitzi barnbruden (Катітці — маленька наречена), 1977 Katitzi på flykt (Катітці в бігах), 1978 Katitzi i Gamla sta'n (Катітці в старому місті), 1979 Uppbrott (Неполадки), 1980
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Катаріни Тайкон