Анатолій Антонович Бєло́в (справжнє прізвище — Дубін; 3 листопада 1925, Москва — 27 серпня 2001, Київ) — український артист балету; народний артист УРСР з 1960 року; лауреат премії Київська пектораль за 1999 рік. Син танцюриста Антона Бєлова.
Біографія Народився 3 листопада 1925 року у місті Москві (тепер Росія). Впородовж 1935—1941 років навчався в Московському (педагог Микола Тарасов) і Київському хореографічних училищах.
Протягом 1941–1943 років — артист балету Київської опери; у 1944–1945 роках — артист Ансамблю пісні і танцю 1-ї Гвардійської армії 1-го Українського фронту. З 1945 по 1964 рік — соліст, а з 1964 по 1967 рік педагог-репетитор Київського оперного театру. У 1968—1969 роках — репетитор Харківського, у 1971—1973 роках — Челябінського, у 1983—1984 роках — Дніпропетровського театрів опери та балету. З 1994 року — педагог відділення класичної хореографії Української академії танцю, у 1999—2001 роках — педагог Дитячої академії мистецтв. Помер у Києві 27 серпня 2001 року.
Партії
Лукаш, Перелесник («Лісова пісня» Михайла Скорульського); Паріс («Лілея» Костянтина Данькевича); Паша («Маруся Богуславка» Анатолія Свєчнікова); Юрій («Ростислава» Германа Жуковського); Василь («Чорне золото» Вадима Гомоляки); Базиль («Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса); Зигфрід, Дезіре («Лебедине озеро», «Спляча красуня» Петра Чайковського); Іванко («Горбоконик» Чезаре Пуньї); Ромео, Паріс («Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва); Шурале («Шурале» Фаніса Ярулліна); Фрондосо («Лауренсія» Олександра Крейна). </div> Література Балет: энциклопедия. / Главный редактор Ю. Н. Григорович.- Москва: Советская энциклопедия, 1981 ; ; Цебенко І. В. Бєлов Анатолій Антонович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 193; Швачко Т. О. Бєлов Анатолій Антонович //