Стефанія Львівна Тарантюк (18 листопада 1906 Фитьків, Надвірнянський повіт, Станиславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 25 жовтня 1945, Негівці, Войнилівський район, Станиславівська область, УРСР) — Слуга Божа греко-католицької церкви.
Життєпис Народилася 18 листопада 1906 року в с. Фитьків на Надвірнянщині, у сім'ї греко-католицького священника о. Лева Левицького (1863—1929) та Теодори Макаревич (1873—1940).
Пластову присягу склала 5 червня 1923 року. Була пластункою гурта "Пчілка" 23 куреня імені Ганни Барвінок.
Навчалася у Станіславівській вчительській семінарії сестер Васильянок протягом 1921 - 1927 років.
7 листопада 1928 року одружилася з о. Юліаном Тарантюком. Починають спільне життя на парохії с. Лукавиця Нижня біля Стрия, де народила трьох доньок: Мирославу (1930—2022), Дарію (1932—2024) та Любомиру (1934—2013). У 1936 році о. Юліан отримує парохію в с. Негівці Станиславівського воєводства, де народився син Богдан (1936—2014).
25 жовтня 1945 року невідомий у формі радянського солдата смертельно поранив п. Стефанію. Куля, призначена її чоловікові, забрала життя матері 4-х дітей. Невідомий утік, а поранена, стікаючи кров'ю, прожила ще 4 години. Похована в с. Негівцях, згодом перепохована в м. Надвірна на новому цвинтарі. Могила належить до пам'ятки історії та мистецтва Івано-Франківської області під номером 2083.
Вшанування пам'яті
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення до лику блаженнихЛабінська, К. «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру» // Risy. — 2010. — 23 вересня.. 18 квітня 2026 року посмертно нагороджена Залізним пластовим хрестом №234 за виявлену мужність у боротьбі за Батьківщину.
Галерея
Примітки