Ігор Якович Золотовицький (18 червня 1961, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР — 14 січня 2026) — радянський і російський актор театру і кіно, пропагандист, театральний педагог, з 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ, заслужений артист РФ (2002), заслужений діяч мистецтв РФ (2020).

Біографія Ігор Золотовицький народився 18 червня 1961 року в Ташкенті, в сім'ї Якова Соломоновича Золотовицького, родом з Смоленська, і Софії Григорівни Золотовицької, родом з Кривого Рогу.

У 1983 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова). З 1989 року викладає в Школі-студії МХАТ. З 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ. У 1995—2001 роках був одним з режисерів-постановників дог-шоу «Я і моя собака» на телеканалі НТВ, в 1996 році — одним з провідних короткою пізнавальної передачі «Живі новини» на тому ж каналі.

Громадянська позиція

У середині 2000-х роках знявся у документальному циклі «Севастопольські розповіді», який створювався за підтримки Олексія Чалого у пропагандистських цілях як протидію українським освітнім програмам та державній політиці пам'яті, які впроваджувалися у Криму в період перебування у складі України.https://nts-tv.com/news/pamyati-igorya-zolotovitskogo-kak-snimali-film-sev-57417/ | Памяти Игоря Золотовицкого. Как снимали фильм «Севастопольские рассказы»https://youtu.be/JweU9sNo18c?si=_rdFTC7QSQk9xCHk | Игорь Золотовицкий — российский пропагандистhttps://youtu.be/Gu7qoK-Z3Hc?si=wtQNWJRx4DmtzRIC | Севастопольские рассказы. 1 серия. Крымские каникулы Екатерины Великой

Смерть

Помер вранці 14 січня 2026 року на 65-му році життя від раку шлунка.

Родина

Дружина — актриса Віра Харибіна. діти: Олексій Золотовицький (. 18 березня 1988) — в 2014 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу (майстерня Олега Кудряшова). Олександр Золотовицький (. 5 вересня 1997) — в 2019 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня Дмитра Бруснікіна).

Творчість

Ролі в театрі

2005 — «Швидше за кроликів» (театр «Квартет І»)

Московський художній театр ім. А. П. Чехова 2001 — «№ 13» Рей Куні. Режисер: Володимир Машков — Ронні 2003 — «Остання жертва» Олександра Островського. Режисер: Юрій Єрьомін — Салай Салтанович 2003 — «Облога» Євгена Гришковця. Режисер: Євген Гришковець — Перший воїн 2004 — «Зображуючи жертву» Братів Преснякових. Режисер: Кирило Серебренніков — Закіров 2011 — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова. Режисер: Янош Сас — Берліоз 2011 — «Дім» Євгена Гришковця. Режисер: Сергій Пускепаліс — Ігор 2014 — «П'яні» І. Вирипаєва. Режисер: Віктор Рижаков — Карл 2014 року — «Ілюзії» І. Вирипаєва. Режисер: Віктор Рижаков

Фільмографія

Примітки

Посилання Ігор Золотовицький на сайті МХТ ім. Чехова Інтерв'ю (2013) каналу «Москва 24»