Юшкі́вці — село в Україні, у Ходорівській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 187 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ходорівська міська рада. З 1729 року в селі знаходиться дерев'яна церква святого Івана Богослова (перебудовна у 1925 році).

Історія У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 1,5 лану (близько 37 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Ходорівського повіту Бережанського округу .

У 1867 — 1918 рр. у складі Бібрського повіту (Австро-Угорщина).

Юшківці () — село, що в минулому належало до бібрського повіту, за 16 км на південь від Бібрки, за 4 км на схід від залізничної станції в Бориничах. На північний захід лежать Чижичі, на північний схід Дев'ятники, на схід Ятвяги, на південь Голдовичі, на південний захід Бориничі. У долині потоку лежить село, на південь від них колись був панський фільварок; та частина території підноситься від 260 до 270 м. На північний захід лежить ліс з піком 339 метрів висоти.

У 1882 році до панського двору належало полів орних 198, лугів і городів 36, пасовищ 2, лісу 335 австрійських моргів1 морг австрійський = 57,5464 арів.; селянська громада володіла: полів орних 477, лугів і городів 70, пасовищ 20 моргів. По списку з 1880 року було 387 мешканців в гміні, 24 на території панського двору; по шематизму з 1881 року мешканців окреслено римо-католиками 15 осіб, греко-католиками 360. Парафія римо-католицька була в Соколівці, греко-католицька в Голдовичах. В селі була каса позичкова гмінна з капіталом в 1360 злотих. В XV ст. село належало Павлу Юрковському; після нього його отримав Павлів племінник по сестрі Прокіп Корава (див. «Акти земські і гродські», т.7, ст. 146).

24 серпня 2010 року (на День Незалежності України) в селі відкрито Музей ім. Ярослави Стецько в приміщенні старої школиБорковський Антін Пам'ять і шана. На День Незалежності у рідному селі Ярослави Стецько відкриють меморіальний музей // «Україна молода» № 151 за 17 серпня 2010 року.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Ходорівської міської територіальної громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460313, розташована у приміщенні народного дому.

На вибори було зареєстровано 115 виборців, явка склала 54,78 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 58,73 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 11,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Голос» — по 9,52 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олег Канівець (Громадянська позиція) — 37,10 %, за Андрія Кота (самовисування) — 32,26 %, за Володимира Гаврона (Голос) — 16,13 % .

Пам'ятки

, де працювала в 1939—1940 роках Ярослава Стецько, а в 1943—1944 роках знаходилася підпільна друкарня ОУН-УПА «Полтава»;

Відомі люди

Проживали Стецько Ярослава Йосипівна (1920-2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. У міжвоєнний період працювала вчителем у Юшківцях.

Померли Вільшинський Богдан Васильович (1910-1944) — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка». Позичанюк Йосип Іванович (1913-1944) — Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА. Цмоць Костянтин (1914-1944) — окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939—1941.

Примітки

Посилання

Віртуальний 3D тур музеєм Слави Стецько Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.3, ст. 642