Да́хнівка — мікрорайон у місті Черкаси.
Назва Назва мікрорайону походить від імені першого поселенця Дахна, що мешкав у цій місцевості. Хто він був і що собою являв — невідомо.
Історія За переповіданням, коли російська імператриця Катерина II їхала з Санкт-Петербурга до Катеринослава, проїжджала через Черкаси: черкасці вийшли зустрічати її з хрестами, хоругвами, попами, а дахнівчани — хлібом-сіллю. «Ви що зібралися мене ховати?» — розгнівано кинула черкащанам. Залишилась задоволена дахнівчанами за теплу зустріч і сказала: «Ніколи не бути дахнівчанам у кріпацтві!».
До складу мікрорайону увійшло колишнє село Василиця, яке з літа 1950 року разом із Дахнівкою перебувало у складі колгоспу «Радянська Україна».
До 1982 року Дахнівка була окремим селом, мала свою сільську раду, якій підпорядковувалось село Геронимівка. У тому ж році Дахнівка приєднана до складу міста Черкаси.
У Дахнівці майже всі вулиці названі на честь військових офіцерів та їхніх підрозділів.
На території мікрорайону розташовані школа, дитячий садок. Транспортне сполучення з іншими районами міста здійснюється автобусними маршрутами.
Топоніміка
За Дахнівкою тече річка, що має назву Бігуча — раніше була головною річкою, якою користувалось все населення села. Зі сторони «Лебедів» (західна околиця села) річка була досить глибокою. Саме біля «Лебедів» збиралась молодь на Івана Купала.
Площа між Дахнівкою та Бігучою має назву «Коса». Навесні луговий простір «Коси» заливало водою. Наприкінці травня вода спадала, і залишались лише малі та більші озера, часом глибокі. Найбільші з них «Космаха», поруч з річкою Бігучою, далі на схід — «Бурховецьке». Ближче до Дніпра знаходилось озеро «Старич».
Сучасність Дахнівка вважається досить пристойним та найдорожчим мікрорайоном Черкас. Переважну частину будівель складають котеджі.
У мікрорайоні існують історичні споруди кінця XIX — початку XX століття. У 2020 році відреставрована будівля загорілася. Власник Геннадій Мельниченко працював над перетворенням залишків будинку на автентичний готель початку XX століття.
Відомі особи Уродженці: Владимиров Леонід Володимирович (1924—2015) — радянський журналіст, письменник, перекладач, дисидент. Медушевський Андрій Петрович (1902—1977) — український мовознавець і педагог. Перов Яків Якович (1909—1990) — український режисер-документаліст. Чемерис Ольга Семенівна «Дніпрова», «Вікторія», «Вогнезора», «Ольга» (1925, с. Василиця — 21 грудня 1950, Станіслав) — розвідниця СБ Станиславівського окружного проводу ОУН, зв'язкова Крайового проводу ОУН.
Примітки
Посилання