Олексій Васильович Попадюк (30 серпня 1933, Кабарівці, Польща — 3 квітня 2019, Тернопіль, Україна) — український слюсар, письменник, літератор.
Життєпис Закінчив Львівське залізничне училище (1959). Працював у депо станції «Тернопіль» та ВО «Ватра».
Підтримував зв'язки і листувався з українськими правозахисниками, зокрема В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом, Андрієм Пашком.
Доробок Друкувався у ЗМІ, зокрема в журналі «Літературний Тернопіль».
Автор книг: «Літературна партизанка» (2006, перевидана 2009, 2011)Попадюк, О. Літературна партизанка. — Т. : [б. в.], 2006. — 304 с.Кушнірик, Б. Повідане — ніби звіт з життя // Свобода. — 2008. — 17 трав. — С. 8. — (Творчість одержимих)., «Крива люфа» (2010)Попадюк, О. Крива люфа. — Т. : Підручники і посібники, 2010. — 448 с. — ISBN 978-966-07-1529-5.Коропецька У., Мельничук, Б. «Крива люфа» від Олексія Попадюка // Вільне життя. — 2010. — 12 листоп. — С. 5. — (Щойно з друку), «Заслужене щастя» (2012)Попадюк, О. Заслужене щастя западенця Олексія Попадюка. — Т.: Підручники і посібники, 2012. — ISBN 978-966-07-2334-4, «Щаслива служба» (2016)Попадюк, О. Щаслива служба западенця Олексія Попадюка. — Тернопіль: Принтер-Інформ, 2016. — 432 с., «Гроші не пахнуть».
Примітки
Джерела
Олійник, Д. Тернополянин на зупинці влаштував авторський розпродаж // 20 хвилин. — 2015. — 2 серпня. Шкула А., Колтун, Н. Помер дідусь, який продавав книги на зупинці у центрі. Він залишив відеозаповіт // 20 хвилин. — 2019. — 3 квітня. Якель, Р. Слюсар, який став письменником // Свобода. 2019. 15 квітня.