Оби́дів — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. До 2020 року село Обидів підпорядковувалося Зубівмостівській сільській раді разом з селами Грушка, Зубів Міст, Рожанка та Ягідня, нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська рада. Населення становить 206 осіб.
Географія Село Обидів розташоване за 49 км від обласного центру, 49 км від районного центру та 8 км від адміністративного центру міської громади. За 7 км знаходиться найближча залізнична станція Батятичі. Між селами Обидів та Зубів Міст протікає річка Батячка, притока Західного Бугу.
Вулиці В Обидові налічується 5 вулиць.
Залізнична Підлісна Пісочна Сонячна Центральна
Населення За інформацією поданою у «Географічному словнику Королівства Польського», що 1880 року в Обидові мешкало 460 осіб (включно з присілком Збронці). Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 780 осіб, з них: 60 українців, 20 поляків та 700 латинників. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 236 осіб, у 2021 році — 206 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. ОбидівМоваЧисло ос.Відсоток українська 236 100,00+
Назва За місцевою легендою, існує думка, що в Обидові жили два брати. І якимось чином один іншого «обідив» (образив).
Історія Обидів відомий, принаймні, від 1595 року, вперше згадується у 1650 році. Більшість його населення становили польські переселенці. Також Обидів згадується в люстрації Руського воєводства за 1765 рік.
Власником маєтку до якого входило й село Обидів, у другій половині XIX століття був граф Кароль Мієр ( 1885)Jerzy Sewer Dunin-Borkowski Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów; Warszawa: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1908. — S. 635. — 1140 s. }. По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені МієрObwieszczenie. Lista posiadaczy dóbr tabularnych… // Gazeta Lwowska. — Nr 109. — 1889. — 12 maja. — S. 6. .
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Кам'янка Струмилова в Кам'янко-Струмилівському повіті Тернопільського воєводства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Кам'янка-Бузької міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кам'янка-Бузького району, село увійшло до складу новоутвореного Львівського району.
Пам'ятки, визначні місця Церква Воскресіння Господнього В шематизмах починаючи з 1924 року в Обидові згадується латинська каплиця, яка збудована у 1882 році. Ймовірно була освячена на честь святого Франциска Ассізького. Вівтарем орієнтована на північ. Перед першою світовою війною село разом із присілком Збронці мало 670 вірян, а перед другою світовою війною — шість сотень. По війні радянська влада зачинила каплицю і перетворили її на склад лляної полови. У 1990 році колишній римсько-католицький храм передали греко-католикам, які його відремонтували, добудували й 14 серпня 1990 року освятили як каплицю Святих мучеників Макавеїв. Оригінальне оснащення каплиці не збереглося. По останньому ремонті зовнішні стіни оббили вертикально дерев'яною вагонкою. За дзвіницю, що розташована з півдня від церкви, служить проста металева конструкція, на якій висять два дзвони. Нині святиня використовується релігійною громадою Української греко-католицької церкви Святих мучеників Макавеїв.
Відомі люди о. Венантій Катажинець (власне ім'я — Юзеф Катажинець; 7 жовтня 1889, Обидів — 31 березня 1921, Кальварія Пацлавська) — польський священик, францисканець конвентуальний, магістр новіціяту монастиря оо. Францисканців у Львові та Преподобний Слуга Божий Католицької Церкви. Ярослав Гашек — видатний чеський письменник-сатирик. 19 липня 1915 року 9-та піхотна дивізія Австро-Угорщини, до складу якої входив 91-й піхотний полк, в якому служив Гашек, прибула до селища Обидів, де планувалося форсування річки Західний Буг і будівництво тимчасового мосту. Проте 21 липня дивізія вирушила на північ, щоб взяти участь у битві під Сокалем.
Примітки
Джерела
Посилання