Крото́шин — село в Україні, у Давидівській сільській територіальній громади Львівського району Львівської області. Населення становить 1220 осіб. Орган місцевого самоврядування - Давидівська сільська рада.

Топоніми

Вулиці Вітру Княгині Ольги Лесі Українки Лісна Северина Наливайка Новосільська Січових Стрільців Сонячна Івана Франка

Населення За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 584 особи. За даними Давидівської громади у селі мешкає 1220 осіб. МоваКількість осібВідсоток українська102799.81російська20.19 Історія Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року, саме у цей день було підписано документ, за яким декілька сіл разом із Кротошиним передавалися в дар від Владислава Опольського до львівського домініканського монастиря Божого Тіла. Вочевидь, що село існувало й раніше, загалом важливим є те, що в селі й надалі аж до 1939 року найбільшим землевласником був саме цей домініканський монастир.

В цьому ж документі також вказувалась і мета подібної передачі — гроші отримані із села повинні були йти на щонедільні меси за упокій. Загалом же, діяльність домініканського ордену була дуже активною. Так, у 1397 році польський король Владислав II Ягайло звільнив усі домініканські володіння, разом із Кротошиним від цивільного податку, а у 1399 році Галицький архієпископ Якуб Стрепа звільнив Кротошин і від церковного податку.Jabłonowski Aleksander Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym… — S. 26—27. .

Архієпископ Якуб Стрепа у 1399 році надав селу дозвіл на спорудження каплички.

Відомі також факти нападу татарів на Кротошин, один із таких випадків відбувся у 1515 році. Тоді у черговій люстрації королівських земель зазначалось, що село було повністю спалене татарамиJabłonowski Aleksander Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym… — S. 73..

Тим не менш, домініканський орден доволі швидко зміг відновити поселення. Сталося це, у першу чергу, завдяки колонізації, якій сприяв орден, вже у 1578 році площа землі, що належала цьому селу збільшилась у декілька разів, як наслідок, незабаром більшість населення вже була етнічно польською.

Станом на середину XIX століття у селі був власний млин та школа, що говорить про достаток села, окрім того, коштом римо-католицької церкви у 1855 році тут споруджено кам’яний костел Всіх Святих. Загалом, церковна ієрархія у XIX століття виглядала наступним чином: Римо-католицька парафія - Щирецький деканат - Львівська архідієцезія. Як уже згадувалось на початку, церква зберігала домінуюче положення у користуванні землею.

Ситуація змінилась уже у події «Золотого вересня» 1939 року. Приблизно в цей час із радянізацією відбулась і секуляризація церковних земель. Приміщення церкви вціліло, і пізніше, вже у часи незалежності перейшло до Української Автокефальної Православної Церкви та стало називатись храмом Покрови Пресвятої Богородиці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Давидівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Відомі люди Артишко Ярослав Володимирович — лікар Кореницький Ярослав Стефанович (27.01.1939 — 16.09.2019) — український філолог, художник, різьбяр, поет. Косопуд Богдан Йосипович (20.07.1957) — Заслужений діяч мистецтв України, український оперний та камерний співак, професор Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, викладач вокалу Львівського музичного фахового коледжу ім. С.Людкевича, поет-пісняр, композитор. Яремко Василь Іванович (1973—2024) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно, 2024).

Герб Фоном герба служать два кольори: - блакитний (як на прапорі України) — небесна царина і зелений (кольору трави) — земна царина; На верхньому (блакитному) фоні розміщено сонце — символ воскреслого Ісуса, що освітлює наше село і наше майбутнє та, у вигляді голуба, Святий Дух, котрий витає над селом, захищає та одухотворяє його; Розділяє земне і небесне — Дерево життя, яке коріннями ввійшло у нашу історію, а віттями шумить у майбутньому села. Також це три дороги, по яких депортували у 1946 році людей із трьох найбільших (які сьогодні перебувають на території Польщі): Запалів, Новосілки Кардинальські та Радруж; Зліва від стовбура Дерева життя — розгорнута книжка. Це Євангеліє, чи наша Історія, чи Навчальна книга життя — усе це минуле, сьогодення і майбутнє Кротошина; Справа від стовбура Дерева життя - придорожня капличка — символізує одне із основних роздоріжж у минулому, також це схоронення від негоди, орієнтир та дороговказ шляху до Бога. Таких капличок у Кротошині є чотири; Корінням Дерева життя є 1377 рік — перша згадка про Кротошин у Львівському Державному архіві. Є археологічні розкопки, у яких знайдено сліди дохристиянської і Черняхівської доби; Внизу зеленого фону по три голубі хвилясті лінії справа і зліва від стовбура Дерева життя означають джерела, ставки і річечки, які струменять на території села.

Прапор Розмір полотнища Прапора в пропорції: (ширина — довжина) 2:3; Форма Прапора: жовтий трикутник основою лежить на древку прапора, а вістрям на 1/3 увійшов у рівні смужки блакитного і зеленого; Кольорами прапора слугують три кольори, які присутні на Гербі: жовтий, блакитний і зелений; Жовтий, сонячний, гарячий – символізує сонце, тепло, добробут; блакитний – мирне небо; зелений – родючість, урожай, добробут кротошинців.

Церква Церква Покрови Пресвятої БогородиціСело Кротошин. Церква Покрови Пресвятої Богородиці мурований храм Покрови Пресвятої Богородиці збудований у 1855 році, як костел Всіх Святих. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії ПЦУ. Декан, митр. прот. Коваль БогданПустомитівський деканат. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці. с. Кротошин

Галерея

Примітки

Джерела Jabłonowski Aleksander Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. — Ruś Czerwona. Cz. 1. — Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa, 1902. — 203 s.

Посилання Пісня про село Кротошин — Богдан Косопуд — Рідне село https://www.youtube.com/watch?v=m1OLJv8OAA8 - Христос Воскрес! с.Кротошин Кротошин - https://www.youtube.com/watch?v=quu-eaYkcT0&ab_channel=Danko-2011 Facebook-група села село Жапалів (Запалів) - http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/lubacivsin/zapalivavtorborodacvasil