Аілі Анса Інкері Іконен (фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen, 19 грудня 1913, Санкт-Петербург — 23 травня 1989, Гельсінкі) — фінська акторка театру та кіно. Переважно знімалась в комедіях, драмах та мюзиклах. Часто працювала в парі з актором Тауно Пало. Одна з найпопулярніших акторок свого часу (1935—1961). Перша акторка, яка стала лауреаткою фінської національної кінопремії «Юссі» у номінації «За найкращу жіночу роль» (1944). Власниця нагороди Pro Finlandia (1964).

Біографія Анса Іконен народилася 19 грудня 1913 року у Санкт-Петербурзі у фінській сім'ї. Вона була єдиною дитиною у сім'ї; дві молодші сестри померли від пневмонії. Після закінчення громадянської війни вона разом із сім'єю переїхала до Фінляндії. Батько помер, коли Ансі було 11 років.

Навчалася в ліцеї, але не змогла його закінчити через складне фінансове становище родини. Пізніше навчалася в консерваторії на вчительку співу і закінчила її в 1933 році.

Працювати за фахом Іконен не стала, вирішивши зробити кар'єру кіноакторки. Вона зіграла кілька другорядних ролей, після чого її помітив режисер Валентин Ваала і запросив виконати головну жіночу роль у фільмі «Всі когось люблять» («Kaikki rakastavat», 1935). Головну чоловічу роль у цьому фільмі виконав Тауно Пало. Наступного року Іконен та Пало зіграли разом у ще одній романтичній комедії. Обидва фільми здобули успіх, завдяки чому Анса Іконен стала зіркою. Протягом багатьох років вона була однією з найвідоміших кіноакторок у Фінляндії.

Іконен та Пало зіграли разом у 12 фільмах, більшість із яких — романтичні комедії. І хоча вони не перебували у стосунках у реальному житті, глядачі запам'ятали їх як золоту пару фінського кіно.

В 1944 році Іконен отримала премію «Юссі» за роль у фільмі «Vaivaisukon morsian». У тому ж році як режисерка зняла романтичну комедію «Nainen on Valttia».

Паралельно з кінематографічною кар'єрою Іконен також грала у Фінському національному театрі. Там вона пропрацювала 44 роки, аж до виходу на пенсію у 1979 році. Вона грала у класичних п'єсах фінських та зарубіжних авторів, зіграла в 16 п'єсах Шекспіра, 6 п'єсах Мольєра та виконала роль Нори в Ляльковому домі Генріка Ібсена.

Іконен була талановитою комедійною та характерною акторкою. Сценаристи іноді писали ролі спеціально для неї. Хоча вона й не мала спеціальної акторської освіти, проте швидко освоїла тонкощі цієї професії. Так, в 1949 році Іконен отримала стипендію і пройшла навчання в театральній школі Олд Вікс в Лондоні.

Анса Іконен померла 23 травня 1989 року в будинку для літніх акторів у Гельсінкі, район Мунккіінемі. Похована на цвинтарі Малмі поряд зі своєю бабусею.

Особисте життя У 1939 році Іконен одружилася з актором Ялмарі Рінне. У шлюбі народила дочок Катріїну Рінне і Мар'ятту Рінне, які також стали акторками. Оскільки чоловік був на 20 років старший за Іконен, у п'єсах, де вони працювали разом, вона часто виконувала роль його дочки.

Фільмографія КінофільмиРікНазва фільмуРоль1934Minä ja ministeriмолода жінка в рестораніMeidän poikamme ilmassa — me maassaжінка на церемонії нагородження1935SyntipukkiKaikki rakastavatСіркка Марес1936VaimokeКірсті Лейво1937Ja alla oli tulinen järviАр'я ЛуміаKoskenlaskijan morsianНуоттаніемен ХаннаKuin uni ja varjoІліталон ЕліїнаKuriton sukupolviМар'я1938Rykmentin murheenkryyniЕллі РоутаненOlenko minä tullut haaremiinГельві Гейнонен1939Jumalan tuomioГелена Талпіа1940SF-paraatiАнса КоскеліSerenaadi sotatorvellaОйлі МякіпалоRunon kuningas ja muuttolintuЕмілі БьоркстенOi, kallis SuomenmaaАнніккі1941TäysosumaПіркко Кіллінен, «Біргіт Гілленкранц»Kulkurin valssiГелена1942Uuteen elämäänАнніккі АхоRantasuon raatajatТьойрюлян Майя1943Tyttö astuu elämäänЕллі Архо1944Vaivaisukon morsianАнна Крістіна РінгарсSuomisen Olli rakastuuТууліа ТяхтіненNainen on valttiaКірсті Кальпа1945Nokea ja kultaaСіркка1947Pikku-Matti maailmallaКертту КівіненPikajuna pohjoiseenМайре Кюрьо1948Laitakaupungin lauluГельми Гейно1949Jossain on railoМарія Кареніус1950Professori Masaредакторка Естері Тервола1951Vihaan sinua — rakasЛена КарналаGabriel, tule takaisinРоза Паккала1952Kulkurin tyttöОлівія Меттер1953Tyttö kuunsillaltaдоктор Лінда Варала, «Пепі»1955Rakas lurjusКайно ІтконенIsän vanha ja uusiАрмі Пеканпя1956Ratkaisun päivätмедсестра Ліна Ауер1958ÄidittömätСімона Вітіцкі / мадемуазель Кетрін Анаконда1961Miljoonavaillinkiпані Рюхтіля1977Telefonмати Далчинського

Примітки

Посилання Biografisk Lexicon for Finland: Ikonen Ansa