отець-доктор Степа́н Ю́рик, також Степа́н Григо́рович Ю́рик (8 січня 1864, Миколаїв — 24 лютого 1937, Золочів) — український галицький політичний і громадський діяч, греко-католицький священик, папський шамбелян. Діяч УНДП, УНДО. У 1918—1919 рр. — делегат Української Національної Ради ЗУНР. Доктор богослов'я. Крилошанин Митрополичої консисторії УГКЦПавлишин О. Духовенство // Соціально-політичний портрет українського проводу ГАЛИЧИНИ та БУКОВИНИ в РЕВОЛЮЦІЇ 1918—1919 років ..

Життєпис Народився 8 січня 1864 року в Миколаєві в сім'ї Григорія Юрика.

Закордонні студії В 1883—1888 роках навчався в Папській Грецькій колегії святого Атанасія в Римі (прибув на студії 13 жовтня 1883, виїхав з колегії 23 квітня 1888), де завершив річний курс філософії і чотири роки богослов'я. 19 червня 1887 року в Римі був рукоположений на священикаBlažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 89.. 1888 року разом із митрополитом Сильвестром Сембратовичем, який приїжджав на святкування ювілею 50-річчя священства Папи Льва ХІІІ, виїхав до Галичини. 12 березня 1889 року вписався на докторські студії до інституту Авґустинеум у Відні, але через різні обставини докторат завершив аж 1897 року вже безпосередньо у Віденському університеті. Тема докторської праці з богослов'я: (захист 21 липня 1897 року)Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 315..

Служіння У 1891—1902 роках виконував обов'язки префекта у Львівській семінарії, а в 1891 р. брав участь у Львівському синоді УГКЦ. У 1897—1910 роках — катехит П'ятої львівської польськомовної гімназії, а з 1901 до 1932 — член митрополичої консисторії. В 1910 році отримав призначення на парафію святого Миколая в місті Золочів і виконував це служіння аж до своєї смерті. В 1912—1937 роках був також деканом Золочівського деканату Львівської архієпархіїБлажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ… — С. 180..

На його замовлення у 1911—1913 роках український художник Модест Сосенко виконав розпис церкви св. Миколая у Золочеві, парохом якої він був. З обличчя о. Степана було намальовано образ св. Антонія Печерського в цій же церкві.

За патріотичні погляди окупаційною російською владою був засланий до Вологди (або Рибінська, Ярославської губерніїДр. Григор Лужницький. Українська Церква між Сходом і Заходом. Нарис історії Української Церкви. — Филадельфія, 1954. — С. 684.) під час Першої світової війни. Участь в національному житті українського народу

У листопаді 1918 р. повітовим комісаром Золочівщини став судовий радник і адвокат доктор Михайло Балтарович. Делегатами до Української Національної Ради — тимчасового парламенту ЗУНР — від повіту були обрані члени Національно-Демократичної партії: Золочівський декан УГКЦ Степан ЮрикЛитвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. Львів, 1995. — іл. — С. 88. — ISBN 5-7707-7867-9 та господар із Розважа Микола Загульський. Входив до шкільної, адміністраційної та комісії закордонних справ, також обласної земельної комісії, яка мала провести земельну реформу. Квітень 1919 р. — один з організаторів з'їзду українського католицького духовенства ЗУНР. Після відступу УГА залишився в Станіславі.

Після анексії поляками ЗУНР заарештований в березні 1920 р., перебував у Золочівській тюрмі. Входив до складу Тіснішого народного комітету УНТП, очолював золочівську повітову філію Товариства охорони військових могил.

Про приклад чіткої і безкомпромісної позиції о. Юрика стосовно польської влади в Галичині розповідає у споминах о. Іван Лебедович:

Проживав у будинку біля церкви св. Миколая у Золочеві.

Помер 24 лютого 1937 року. Похований на кладовищі ЗолочеваЗолочів // Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 28..

Примітки

Джерело Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p.

Посилання Золочів плюс Найдавніша церква Золочева