Пло́ске () — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 149 осіб (станом на 2023 - 75). Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.
Плоске розташоване на південних схилах хребта Орового (в народі - Ворьового, Верхньодністровські Бескиди), в басейні Дністра за 37 км на північний захід від Старого Самбора. Село складається з двох частин: Плоске і присілок (хутір) за назвою "Під Оровим" ("Ворьовий"), який, ймовірно, є найвисотнішим хутором на Старосамбірщині.
У сучасних межах село Плоске має загальну площу 135 га.Міста і села України. Львівська область. Старосамбірський район
Село тягнеться з півдня на північ між горами вздовж невеликої річки Плоске — лівої притоки Мшанки, що є притокою Дністра. Потік Плоске збирає води із західної половини села. Води зі східної половини збирає потік Сокіл, що також є притокою Мшанки.
На північний схід від села височіє пагорб висотою 703 м, а на південь пагорб Чертені до 626 м.
Історія
Королівство Польське та Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське (1385—1569) Село було засноване на сирому корені на волоському праві 1526 р. У зведенні документів (рукопис Бібліотеки Оссолінських № 2837) читаємо на с. 64: "1529. Samboriae. Facultas Mgfci Odrowąż, locandi villam, appellandam Płoski circa rivulum dict. Płoski, cadentem in fluvium, dictum Mszaniec, inter villam Hołowiecki et villam Mszaniec usque ad granicies villae Livina t. j. Lenina data. In qua ad scultetiam unam integram aream, secundum emen surationem, aliorum scultetorum dimensurandam, cum tertia parte dationum, cum facultate in fluvio Ploski extruendi molendinum, cum taberna, ac eorum omnium emolumentis, cum duobus diebus, quotannis de subditis laboratilibus, scilicet arationis, et falcastrationis, cum tortis ac aliis utilitatibus dat. Ratione quorum Sculteti pro tempore existentes, unam sexagenam pecuniae dare et expeditionem bellicam subire obligantur. Quam Bona regina approbavit Varsaviae A. 1551. Quae utraque Sigismundus Augustus ratificavit in Crasnystaw 8 Julii A. 1558". На сторінці 65: "1561 die 16 Julii, Vilnae. Sigismundus Augustus, Provido Ostasz per Magnfcum de Mielec Capitaneum datam facultatem, in fundo et loco superiori ejusdem villae de cruda radice unius lanei agri extirpandi, nec non molendini, Folusz dicti, extruendi, in loco inferiori ejusdem villae, in fluvio Mszaniec, nen non ut Subditi dicto Sculteto, quotannis uno die segetes colligere teneantur, salvis contributionibus et oneribus Scultetorum, ad aerarium publicum per illos praestari solitis, confirmat".
Річ Посполита (1569-1772) За часів Речі Посполитої належало до дібр коронних, економії Самбірської, країни липецької.
У люстрації за 1686 р. (рукопис Бібліотеки Оссолінських 1255, ст. 230) читаємо вказано, що село Плоске має 20 ланів, з них війтівський - 2,5, священника - 1, гайдуцький - 1. Далі детально розписано коли і скільки кожна з груп (священик, гайдуки тощо) сплачують податку. Є згадка і про корчму, яка "зберігається для подальшого управління від Самбірського замку".
"Посаду старости займають Базилий і Григорій Стецьковичі, Олександр і Яцентій Гузеловичі, з привілею J. Er. M. від 20.06.1680 р. і присвоєнням Genarowi Mathai Wołoski de dat. 1676."
В інвентарю за 1760 р. (рукопис Бібліотеки Оссолінських 1632, ст. 211-212) також є доволі велика згадка про село Плоске. Зокрема там вказано, що із 20 ланів, які належали селу, сінних - 4, кошених - 8, пустих - 8, в т.ч. князівських - 2,5, гайдуцьких і солтиських - 1, священика - 1. Орендна плата (чинш) в цьому селі, перерахована детально, становить 199 злотих 26 грошей. "Wójtowstwa w tej wsi posessor Jm. Pan Jerzy Łopuszański prawo non produxit, ponieważ mu go Jm. Pan Grochowski zabrał, płaci z tego wójtostwa czynszu inkorporowanego do kasy ekonomicznej co rok 170 zł."
Сільська громада скаржилася, що отець Лопушанський утримував громадський луг (łąkę gromadzką) від межі Мшанецької і не платив жодної орендної плати (чиншу).
Наступна згадка про село зустрічається в Ревізії прав і привілеїв Економії Самбірської за 1766 р. (Rewizya praw i przywilejów Ekonomii Samborskiej z r. 1766), Щомісячний додаток до Gazeta Lwow. , 1872, т. II, ст. 116.
Австрійська імперія (1772-1867) та Австро-Угорська імперія (1867-1918)
В часи Австро-Угорщини належало до Староміського повіту.
У 1899 р. Михайло Грушевський називає село "Плоське".
О. Михайло Зубрицький, парох сусіднього села Мшанець, згадував про конфлікт між звичайними жителями села Плоске та війтами і солтисами через привілейоване становище останніх: "...в Плоскім, від коли введено вибір громадської старшини, громадяни все о те дбають, аби не вибрати війтом ґазду осїлого на війтівстві, повідають, що се буде получене зі шкодою громади".
У "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII" за 1893 р. вказано: "Один будинок, що стоїть окремо, називається «Острів», а другий «На солтинському»". Там же вказано: "Własność mn. ma roli or. 974, łąk i ogr. 80, past. 303, lasu 158 mr."
У 1926 році у Плоскім діяла школа (лише 1 клас). Церковні будинки знаходилися в поганому стані.
У 1935 р. помер місцевий парох о. Михайло Салаш, похований на місцевому кладовищі.
На печатці села Плоске ХІХ ст., як символ, зображено чоловіка, який стоїть перед піччю з глечиком в руках.
Друга світова війна та другі визвольні змагання (1939-1950-ті рр.) У 1944 р. в селі Плоске до Великодніх свят квартирувала боївка Служби Безпеки УПА, до якої вступив Олекса Конопадський "Островерх".https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 2198. 7. 1949 р. віст. X. і віст. В. заквартирували над с. Плоске, р-н Стрілки, куди переходили з почтою. Внаслідок всипи сексота большевики окружили згаданих повстанців. Віст. В. спав, а віст. X. стояв на стійці. Коли стійковий запримітив ворога, почав будити віст. В., та в тім моменті впала ворожа черга, від якої гине віст. X. Віст. В. з вогнем пробивається з окруження. Наскок відбувся о 10 год. Втрати ворога 1 ранений, втрати повстанців 1 убитий. Ворожі сили 31 чоловік (п’ять кулеметів).https://web.archive.org/web/20141006125516/http://ukrbiblioteka.org/uploads/books/_PDF/upa-mirchuk.pdf С. 215Згадує про село Плоске і свій бункер у цих місцях чотовий УПА Олекса Конопадський "Островерх", який тут воював у 1944 та 1947-48 рр. В Плоскім я мав знайомих ще з 1944 р., коли тут квартирував з сотнею "Булава". Тоді моє псевдо було Тополя. Також наймовірніше, що село, яке фігурує під кодовою буквою "П" у спогадах легендарного командира тактичного відтинку "Маківка" групи УПА-Захід Степана Стебельського ("Хріна"), який у тому часі теж тут воював та теж перебував у власному бункері (іншому, аніж чотовий Островерх), - це власне село Плоске.
Незвичною особливістю була Плосківська криївка-схрон, що знаходилася у Церкві Св. Арх. Михаїла в центрі села.
Незалежність (з 1991 р. - по сьогодні) У 1998 році в селі працював народний дім та філія центральної бібліотеки.
21.11.2018 р. на 115-ліття місцевого храму до села приїжджав єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій (Комар).
Протягом 2019-2020 рр. місцеві жителі активно брали участь в акціях громадянської непокори з вимогою капітального ремонту дороги Стрілки-Мшанець, яка сполучає 11 сіл ("Бойківський Майдан").
Наприкінці 2020 р. село ввійшло до складу новоствореної Стрілківської територіальної громади.
У 2022 р. під час повномасштабного вторгнення росії в Україну місцеві жителі прийняли активну участь в наданні тимчасового житла для сімей ВПО. З початку війни прийняли 49 біженців.
У березні 2023 р. у селі семінаристи Львівської духовної семінарії провадили Хресну дорогу за перемогу і мир в Україні.
21.10.2023 р. студенти-першокурсники різних напрямків УКУ приїхали з ночівлею на локацію "Мшанецькі колиби" та на волонтерських засадах поприбирали 120-літнє сміття із купольної криївки-схрону у місцевій церкві Св. Арх. Михаїла.
У 2023 р. с. Плоске разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "БойкоМандри", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади. Головною туристичною "родзинкою" села стала Церква Св. Арх. Михаїла УГКЦ, а особливо нестандартна купольна криївка-схрон у ній.
Населення У 1880 р. було 91 будинок і 464 жителі (233 чоловіки, 231 жінка): 452 - греко-католики і 12 євреїв.
У 1928 р. в Плоскому проживало 670 греко-католиків, 3 римо-католики, 16 євреїв.
У 1998 р. в Плоскому проживала 221 особа. Всі - вірні УГКЦ.
У 2001 р. населення становило 205 осіб.
Станом на 2022 р. — 121 особа (де-факто - 75 осіб).
Церква Святого Архистратига Михаїла УГКЦ
Перша храмова будівля (XVI ст.) Королева Бона 15 жовтня 1546 року надала парохію священику Матвію і записала на ній 10 гривень . Фундаційний документ на церкву ("ерекційний акт"), підписаний королевою Боною в Кракові, станом на 1893 р. зберігався у Львівській податковій прокуратурі: "Bona Dei gratia regina Poloniae etc. Quia nos volentes subditis nostris ritus ruthenici in villa Płoskie de Popone rit. ejusdem providere, eisdem nostris subditis in villa praedicta in poponem discretum Mathiam circa Sinagogam in eadem consistituendum duximus. Ei quidem Poponi pro ejus modi poponatu totam et integram Aream, cum omnibus attinentiis ad poponatum legitime spectantibus, in decem marcis pecuniae, inscribimus, ita tarnen, quia ipse Pop eandem aream, cum omni jure et libertate in pecunia praefata tenebit et possidebit, prout et alii popones Capitaneatus nostri Samboriensis suos poponatus tenent et possident. De qua quidem area dationes census et tributa quotannis solvere tenebitur, prout et alii popones eidem Capitaneatui solvere tenentur, quam quidem aream cum poponatu idom Mathias in 10 Marcis pecuniae tenebit et possidebit, ad benoplacitum nostrum. In cujus rei testimonium sigillum nostrum praesentibus est subappensum."
4 липня 1558 р. король Жиґимонт Авґуст підтвердив цю грамоту: Попівство села Плоске
Сигізмунд Август, з Божої ласки король Польщі та ін.
Цим повідомляємо всім і кожному, кого це стосується і кому стане відомий зміст цього документа, що нам було представлено грамоту покійної найяснішої нашої матері, пані Бони, королеви Польщі, написану на пергаменті, скріплену її печаткою та підписом, справжню, неушкоджену й цілу, яка в жодній своїй частині не викликає підозри.
Ця грамота містить постанову про призначення певного священника при церкві руського обряду, а також запис земельної ділянки, що належить до неї, за певну суму грошей у селі, званому Плоске.
Нас просили, щоб ми своєю королівською владою цю грамоту схвалили, ратифікували та підтвердили. Її зміст такий:
Бона, з Божої ласки королева Польщі та ін.
Цим повідомляємо всім і кожному, кому належить це знати і кому стане відомий зміст цього документа, що ми, бажаючи забезпечити наших підданих руського обряду в нашому новозаснованому селі Плоске священником того самого обряду, постановили призначити для наших підданих згаданого села розсудливого Матія священником при церкві, яка має бути влаштована в цьому селі.
Цьому священникові для виконання такого священницького служіння ми записуємо за десять марок грошей усю й неподільну садибну ділянку з усіма належностями, що законно належать до попівства.
Однак із тією умовою, що згаданий священник володітиме й користуватиметься цією ділянкою з усіма її правами та свободами за вказану суму грошей доти, доки буде на те наша воля, подібно до інших священників нашого староства, які зобов’язані сплачувати належні платежі.
Згаданий Матій володітиме цією ділянкою разом із попівством за десять марок грошей доти, доки буде на те наша воля.
[Тут дещо повторено, а дещо пропущено — зокрема положення про обов’язок священника сплачувати податок; порівняйте документ № 17.]
На засвідчення цього до цієї грамоти підвішено нашу печатку.
Дано у Кракові, у сам день святої Ядвіги, року Божого тисяча п’ятсот сорок шостого.
Бона, королева.