Смере́чка — село в Стрілківській сільській громаді в Україні, у Самбірському районі (до 2020 — Старосамбірському) Львівської області. Населення налічує 267 осіб. Розташоване на території західної частини Львівської області у південно-західному напрямі від колишнього районного центру Старий Самбір, за 20 кілометрів від залізничної станції в с. Стрілки. Відстань до кордону з Польщею 14 км. Славиться лікувальними джерелами.
Історія села Смеречка Староста Самбірський, розміщує в 1567 р. с. Смеречку над потоком. Впровадження осадників і поселення їх у селі, яке мало виникнути, доручив Андрію і Павлові Косовищам, Андрієві Таламусові та Івану Сенчовичу. Місця ці стали затверджені королем Зіґмундом Августом 15.11.1567 р. Село Смеречка поселено на 95 ланах.
У 1938 році в селі проживало 630 греко-католиків, 8 римо-католиків та 42 жиди.Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич. Коло. 2014 рік. - С. 561
Село виселяли тричі. Восени 1946(47) р. виселено 4 сім'ї.
Літо 1949 р. — вбито Тітова, 2-го секретаря Райкому партії, закріплений за Смеречкою. Вбивця з с. Жукотина, якого знайшли через пів року (восени його вбили прикордонники, знайшли автомат Тітова), вивезли 33 сім'ї в Хабаровський край.
Весною 1953 р. все село вивезли на Херсонщину, залишилися тільки руїни. Після смерті Сталіна люди поверталися в рідні місця.
У 1957 р. було дано дозвіл на поселення в с. Смеречка. При поверненні в село люди почали будувати нові хати, зробивши дорогу.
В 1980 році почав ходити рейсовий автобус. В селі є церква і 2 каплички. Церкву збудовано в 1887 р., а в 1947 було побудовано каплицю чоловіками, що повернулися з війни.
У верхній частині села в 2003 р. побудовано ще одну капличку. В селі є початкова школа, будинок культури, ФАП, працює 2 магазини. У 2021 році ФАП та початкову школу закрили.
Церква Свв. Апостолів Петра і Павла (Св. Архистратига Михаїла) Ця церква є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2403-м).
Перша храмова будівля XVI ст. 6 квітня 1567 року самбірський староста Ян Стажеховський видав привілей на осадження нового села на сирому корені та дозволив збудувати церкву й надав парохію Симку Мишковичу. У податковому реєстрі 1577 року є перша згадка про церкву.
Не збереглося жодних даних про церкву у XVII - першій половині XVIII ст. Візитатор 1743 року залишив її коротенький опис: "Церква Св. арх. Михайла стародавня, з дерева збудована з трьома верхами, гонтами вкрита...Підлоги всередині немає..."
Друга храмова будівля 1750-х рр.
На початку 1750-х років в селі виставили нову дерев'яну церкву на громадському ґрунті, привілей якій надав 1763 року тодішній перемишський єпископ УГКЦ Атаназій Шептицький. Проте ця церква згоріла на початку 1780-х років.
Третя храмова будівля 1784 р. Нову дерев'яну церкву громада звела коло 1784 року. У "Специфікації", укладеній 1803 року, вона так описана: "Церква Св. арх. Михайла з дерева вибудувана, за фундаменти має камені по кутах підкладені, під дахом гонтовим".
У рукописному латиномовному шематизмі Жукотинського деканату Перемиської єпархії УГКЦ за 1836 р. є запис про Смеречку: 7. Rypiana parochia. Eccl. ad S. Michaelem Arch. patronus Aug. Imperator. Parochus Alexius Lewicki natus 1782. ord. 1810.
In matre numerus animarum gr. cat. 676.
In filiali Smerecka cum Eccl. ad S. Michaelem Arch. 580.
Summa 1256.Переклад:7. Рип’яна парафія. Церква святого Архистратига Михаїла. Патрон — Найясніший Імператор. Парох — о. Олексій Левицький, народжений 1782 р., висвячений 1810 р.У Рип’яній — 676 греко-католицьких душ. У філії Смеречка, де також була церква святого Архистратига Михаїла, — 580. Разом — 1256.Рукописний латиномовний шематизм Жукотинського деканату за 23.08.1836 р., Державний архів у Перемишлі. Mikrofilm Nr PP-L 1270. Numer archiwum 56. Numer kolejny księgi ewidencji mikrofilmów 822. Zespół Nr 857. Sygnatura 202. Liczba kart 2 ntr. Liczba klatek negatywu 8.
Четверта храмова будівля 1887 р. Будівля храму загрожувала заваленням, тому її розібрали і на її місці звели нову церкву у 1887 році. На будову церкви цісар Франц Йосиф ІІ виділив 100 золотих ринських.
Це дерев'яна тризрубна триверха будівля бойківського типу. Наметові чотирибічні верхи мають два заломи над бабинцем і вівтарем та три над навою.
Про її автора, Гаврила Романа, повідомляє різьблений напис на поперечній балці хрестової стяжки бабинця. Будівничий Гаврило Роман відомий своїми досконалими дерев'яними церквами бойківського типу в Розлучі та Зубриці на Турківщині. Іконостас для церкви намалював маляр Адольф Нікльош... 1890 року звели нову дерев'яну дзвіницю.
У 1918 році, після ремонту, церкву переосвятили на Св. апп. Петра і Павла.
До 1946 року це була матірна церква парафії Св. апп. Петра і Павла (до складу парафії входила дочірня церква с. Ріп'яна) Жукотинського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Після Другої світової війни та окупації цих земель комуністичною владою срср у 1946 році греко-католицька парафія села Смеречка перейшла до Російської Православної Церкви.
Церква стояла зачиненою від 1957 (за іншими даними - 1960) до 1989 року, коли була відкрита як парафія РПЦ. У 1991 році було прийняте рішення про почергове служіння у храмі греко-католицької та православної (за одними даними - УАПЦ, за іншими - УПЦ КП) громад, однак воно не було виконане.
При вівтарі від півдня у 1992 році добудована прямокутна ризниця.
Стіни в інтер'єрі церкви вкриті розписами орнаментального характеру у 1994 році.
Іконостас класицистичний чотириярусний, різьблений і золочений, ХІХ ст., з іконами академічного письма пензля Адольфа Нікльоша.
У 1941 році жителі Смеречки збудували богослужбову каплицю Успіння Пресвятої Богородиці.
У 2002 році греко-католицька громада збудувала в селі муровану каплицю Пресвятої Євхаристії.
Примітки
Посилання Погода в селі Смеречка