П'ятнича́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становило 909 осіб у 2001 році. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

Історія У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошенняŹródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 – Warszawa: Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. - 252 s. .

1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено Угерську гміну з центром в Угерському. В склад гміни входили сільські громади: Добрівляни, Добряни, Кути, Кавське, Лисятичі, П'ятничани, Пукеничі, Угерсько і ВівняРозпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ стрийського повіту в станіславській провінції на ґміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 628 .

У 1986 році у селі було збудовано громадсько-торговельний центрЕжегодник Большой Советской Энциклопедии, 1987 (вып. 31). М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.177 .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Транспорт У селі П'ятничани розташований зупинний пункт. Платформа розміщується між станцією Більче (3 км) та зупинкою Угерсько (5 км). Лінія, на якій розміщена платформа, відкрита у 1873 році як складова залізниці Львів — Стрий. Перед зупинкою розташовується нерегульований залізничний переїзд, через який проходить дорога від шосе «Київ — Чоп» в село П'ятничани і далі до газокомпресорної станції «Більче-Волиця». Поблизу зупинного пункту знаходиться тягова електропідстанція. Залізниця і далі рухається на південь в бік Стрия, а на відстані 105 метрів паралельно їй прямує автотраса М 06.

У П'ятничанах зупиняються приміські електропоїзди.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461490, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 666 виборців, явка 72,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,20%, за партію «Голос» — 21,99%, за «Європейську Солідарність» — 19,92%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 25,36%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 19,13%, за Андрія Кота (самовисування) — 13,31%.

Населення

1.1.1939 в селі мешкало 800 осіб. З них 740 українців, 20 поляків, 20 латинників, 15 юдеїв та 5 німців. Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська90199.12%російська80.88%Усього909100%

Архітектура

За архітектуру громадських центрів сіл Довголука, Лисовичі, П'ятничани і Голобутів (Стрийського району) Ігор Довганюк, Іван Зелений, Олександр Матвіїв, Максим Трильовський, Микола Федорів, Михайло Шостак, Євген Лучків і Степан Павлів у 1989 році отримали Державну премію України в галузі архітектуриЛауреати Державної премії України в галузі архітектури з 1988 по 2010 рік // Хто є хто в будівництві та архітектурі — 2010.. Вніс значний особистий внесок у проектування і здійснення в натурі проекту у селі і Іван Оксентюк.

У селі розташований пам'ятник Тарасові Шевченку (1995, автори скульптори Микола Посікіра і Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик).

Релігія

У селі розташована Добрянського деканату Стрийської єпархії УГКЦ, пам'ятка архітектури Стрийського району.

Спорт

Команда «УГВ-Сервіс» у 2019 році стала переможцем «Кубку чемпіонів Львівської області - 2018/2019», здолавши у фіналі ФК «Карпати» з села Бишків.

У 2021 році ФК «П'ятничани» стали переможцями другої ліги Чемпіонату Львівської області з футболу 2021 Друга ліга Львівщини: підсумкові турнірні таблиці.

Персоналії

Миколай Грохольський (1781—1864) ― граф, статський радник, подільський губернатор (1823—1831), дійсний статський радник (з 1827), рязанський губернатор (1831).

Примітки

Див. також Угерська гміна

Джерела

Посилання

Погода в селі П'ятничани