Станків

Ста́нків — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1145 осіб. Орган місцевого самоврядування — Моршинська міська рада.

Походження назви Первісна назва Станкова звучала трохи інакше — Станьків. Але внаслідок змін у правописі офіційна назва села тепер Станків. Існує легенда, що так називалося поселення людей, котрі втікали від монголо-татарських навал у непрохідні ліси чи болота. Ці групи втікачів називали себе «стан», загін. Напевне тому в Галичині є декілька сіл з подібною назвою: Станків, Станкова, Станківці. Перший монголо-татарський похід на наші землі датується 1241 роком. Якщо легенда про походження назви села Станків справді пов'язана з нападом монголо-татар, то, очевидно, поштовх до його заснування мусив дати якийсь з найперших походів, бо вперше село згадується в історичних документах в XV столітті.

Географія

Розташування і фізична географія Село Станків розташоване на Прикарпатті, у південно-східній частині Львівської області, на південь від районного центру міста Стрий. Від Стрия віддалене на 7 км, від Дрогобича — на 39 км, від Львова — на 83 км.

Станків межує: на сході із селами Бережниця, Воля-Задеревацька, на півдні — із селом Довге, на південному заході — із селом Нижня Лукавиця, на заході — із селом Братківці, на півночі — із селом Фалиш, на північному сході — із селом Стрілків.

На схід від Станкова над річкою Бережницею знаходиться хутір Пила, приналежний до Станківської сільської ради. Між Пилою і власне Станковом іде залізниця Стрий — Болехів — Івано-Франківськ. Через саме село проходить шосейна дорога («гостинець») — автошлях Н 10 — автомобільний шлях національного значення Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці — пропускний пункт Мамалига — Кишинів.

Відстань від Станкова до населених пунктів (автошляхами)Стрий‎ ~ 7 км Львів ~ 83 км Жидачів ~ 37 км Дашава ~ 19 км Дрогобич ~ 39 кмТрускавець ~ 51 км Тернопіль ~ 158 км Київ ~ 630 км Сколе ~ 42 кмУжгород ~ 199 км Моршин ~ 4 кмБолехів ~ 14 км Івано-Франківськ ~ 89 км Чернівці ~ 228 км

Клімат Клімат помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура січня — −4 °C, липня — +18,0 °C. Річна сума опадів — 750—800 мм. Більшість опадів припадає на літні місяці. Станків знаходиться у вологій помірно-теплій агрокліматичній зоні. Істотний вплив на клімат села має його розташування в передгір'ї Карпат. Клімату Станкова притаманна висока вологість повітря (взимку — 70-80 %, влітку — 85 %) і понижений атмосферний тиск (725—745 мм ртутного стовпчика).

Геологія Сучасний рельєф Станкова сформувався в різних умовах, а тому має різну геологічну будову. Рельєф Станкова — горбиста рівнина, з чергуванням межиріч і улоговин. Пагорби мають загальний схил до Жижави, куди стікають струмки з ярів. Горбисті пасма, поділені численними ярами, мають загальний напрям схилу із північного сходу на захід і південь. Контури височин м'які, пологі. Середня висота над рівнем моря становить 340 м. Найвища точка Станкова — 360 м над рівнем моря.

Територія Станкова знаходиться у Бориславсько-Покутському покриві Передкарпатського прогину і належить до геоморфологічного району акумулятивних терасових межирічь і долин Середнього Передкарпаття геоморфологічної області Передкарпаття Карпатської провінції.

Геологічна будова Станкова характеризується присутністю відкладів починаючи з палеозою. Четвертинні відклади на території Станкова є наймолодшими геологічними нашаруваннями. Найпоширеніші алювіальні, алювіально-делювіальні та флювіогляціальні утворення. Значна їх товща знаходиться на горбах. На схилах горбів виявлено досить потужні товщі дрібної гальки наносного походження. Післяльодовикові і сучасні алювіальні відклади поширені в долинах річок Жижава і Бережниця у межах сучасних заплавних терас.

Ґрунти дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні.

Гідрографія Гідрографію Станкова утворюють річки Жижава, Бережниця та чисельні струмки — притоки цих річок. У західній частині села протікає річка Жижава, а у східній — Бережниця. Річки Жижава і Бережниця — притоки річки Стрий, котра, у свою чергу, є притокою Дністра. Річний хід рівня цих річок характеризується порівняно невисоким весняним паводком, нестійкою літньо-осінньою меженню та високими дощовими паводками. Великих природних озер в Станкові немає, натомість існують в середині та на околиці села великі штучні водойми — стави.

Флора

Формування рослинного світу Станкова відбулося в плейстоцені та голоцені четвертинного періоду. У творенні сучасної рослинності Станкова також брали участь релікти третинного періоду (широколистяні деревні види).

Угіддя Станкова поділяються на такі типи: листяні ліси, мішані ліси, орні землі, сіножаті, болота. Природна рослинність Станкова збереглася приблизно на третині території.

Переважаючим рослинним типом в Станкові є ліси. Основними лісотвірними породами широколистяних лісів є дуб звичайний, бук лісовий, граб звичайний. У мішаних лісах поруч ростуть смерека європейська, ялиця, дуб, береза, осика, рідше бук. В XVII–XVIII століттях в Станкові на значних площах було знищено дубові ліси задля виробництва поташу. Про їх існування свідчать топоніми полів: Дуброва, Копані. У радянський період було повністю знищено дубовий ліс — Дубрівки, а також значну кількість дубів у навколишніх лісах, у яких тепер їх заміняють дубово-березові та дубово-осикові насадження (у тому числі дуба червоного, або канадського). Діброви в Станкові у теперішній час знаходяться в Гудаковому Потоці, а також поширені в лісах у східній та південній частині села. Вони утворюють комплекси з дубово-буково-грабовими лісами.

Друге місце за розповсюдженням займають березово-осикові ліси, які поширені на супіщаних ґрунтах в долинах та на схилах ярів.

Фауна У 1970-1980-х роках внаслідок господарської діяльності місцевого колгоспу (зокрема, інтенсивне використання пестицидів) тваринний світ Станкова зазнав чисельних втрат. Однак в 2000-х роках фауна Станкова поступово відновилася, чому сприяли розпад місцевого колективного господарства, а також істотне зменшення площі розорюваних полів. У 2000-х роках спостерігалося «вибухове» зростання чисельності іксодових кліщів, що в свою чергу зумовлене збільшенням кількості гризунів. Також значно збільшились популяції плазунів (особливо вужа звичайного), земноводних та птахів.

Чисельними є свійські тварини: зокрема, з середини 2000-х років значного поширення набула в'єтнамська свиня.

В Станкові та його околицях майже зовсім зникли гадюка звичайна та мідянка.

У 1950-их роках внаслідок проведення колективізації в Станкові повністю зникла сіра українська порода, яку використовували як волів.

Історія

Історія територіально-адміністративної приналежності Станкова

до 1772 — безперервно перебував під владою Королівства Польського. 1434–1772 — належав до Королівства Польського,Руського воєводства,Перемиської землі, Стрийського староства.

1772–1867 — належав до Австрійської імперії, Королівство Галичини та Володимирії, Стрийського округу. 1867–1918 — належав до Австро-Угорської імперії , Королівства Галичини і Володимирії, Стрийського округу, Станківська ґміна. 1918–1919 — перебував у складі Західноукраїнської Народної Республіки, Стрийського повіту, Станківська ґміна. 1919–1934 — входив до Польської Республіки, Станиславівського воєводства, Стрийського повіту, Станківська ґміна. 1934–1939 — входив до Польської Республіки, Станиславівського воєводства, Стрийського повіту, Братківська ґміна. 1939–1941 — входив до Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Української Радянської Соціалістичної Республіки, Дрогобицької області, Стрийського району, Станківської сільської ради. 1941–1944 — входив до Німецького Райха, Генерал-губернаторства Польща, Дистрикт Галичина, крайсгауптманшафт Стрий. 1944–1959 — входив до СРСР, УРСР, Дрогобицької області, Стрийського району, Станківської сільської ради. 1959–1991 — входив до СРСР, УРСР, Львівської області, Стрийського району, Станківської сільської ради. 1991 — дотепер перебуває у складі України, Львівської області, Стрийського району, Станківської сільської ради.

Давня та середньовічна історія Початки села губляться у сивій давнині. Оскільки найчастіше села виникали над річками, котрі були основою життя, то треба думати, що так само було й у випадку з першими поселеннями на території теперішнього Станкова. Найдавніші і найпереконливіші сліди перебування тут людей — це принагідні окремі знахідки уламків ножів, череп'я, іншого знаряддя для хат і господарств, котрі час від часу станківчани видобувають на поверхню під час земляних робіт. «Повість минулих літ» називає місцеве населення білими хорватами. А сам наш край «Повість» називає Червоною Руссю. У 993 році тут встановив свою владу київський князь Володимир Святославич. Достеменно невідомо, чи місцеве населення прийняло хрещення разом з ним, як це було у Києві 988 року. Цілком можливо, що мешканці Прикарпаття були охрещені задовго перед Володимиром, тобто християнство прийшло сюди не з Києва, а із Заходу — з Моравії, звідки почали свою діяльність Кирило і Мефодій.

Перша згадка про село

Перша згадка про село датується 1482 роком. Станків тоді був резиденцією з укріпленнями і належав шляхетному Юхнові Нагваздану. Йому належали також прилеглі до Станкова села. З огляду на важливість цієї згадки подаємо повністю текст оригінального історичного документа, котрий зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові:

"«Шляхетний Юхно Нагваздан, спадкоємець Станкова, зізнав, що він продав навічно свої власні села, які знаходяться у Перемишльській землі в Стрийському повіті, а саме Станьків, Фалиш або Монастир, Довге, Моршин, Нинів (тепер — Долішнє), Вишгород (тепер — Горішнє), Джулин (тепер — Жулин), Нежухів, Стрілків, Лотатники з усіма травами, врожаями, посівами, гібернами, нерухомостями, виноградниками в чотирьох згаданих селах і п'ятий у полях, рогатою і не рогатою худобою, з усіма прибутками, які є у тих селах, з усіма кінськими табунами (стадами), з хатами і укріпленнями в Станькові Славному Рафалові (очевидно — Лещинському) з Ярослава, коронному маршалкові і старості Сандомирському за 4 тисячі угорських флорентів. Юхно також зрікається назавжди всіх вищезазначених прав дідичних і граничних в користь будь-кого з дому маршалка, що він собі з цього судового позову і добився, і сам в цих дідичних означених селах передав і віддалив. Діялося [це] за три дні до Святого Очищення Діви Марії року Божого 1482 (29 січня) в присутності родовитих і шляхетних Миколая Одровонжа зі Спрови, стольника львівського Яна Риботицького, Станіслава Барсі, Станіслава Капустки, Яна Свалявського, Миколая Клочовського та інших гідних віри осіб.»

Нова історія

9 січня 1659 року був складений «Реєстр шкод, завданих польським військом» з якого відомо, що громада Станкова подала скаргу на польське військо до влади у Львові. Відомості про цей реєстр знаходяться у Стрийському краєзнавчому музеї.

Галичина відійшла до Австрійської імперії. З цими подіями у селі пов'язаний такий спогад: оскільки аграрна реформа австрійської влади викликали сильний спротив польського панства, урядовець Стрийського повіту виїхав до села Станків на віче, де запевняв, що цісар Леопольд II не допустить поляків до Галичини, але представник села заявив урядовцеві, що не треба війська, бо селяни з косами і ціпами самі проженуть ворогів.

У Станкові містився фільварок, або, як його називали селяни, панський дім. Першим паном, згадку про якого доносить народна пам'ять у Станкові, був пан Поструцький (насправді — Пєтруський (пол. Pietruski)). Пана Пєтруського згадують як дуже суворого чоловіка. Достеменно відомо, що у 1822 році фільварок перейшов у володіння Антонія Пєтруського (Antonii Pietruski; *1757 — †31 січня 1843, Станків), а у 1843 році — Костянтина Пєтруського.

1849–1900 рр.