Йозо Томашевич (, ; 16 березня 1908 — 15 жовтня 1994) — американський економіст, військовий історик. Був почесним професором (professor emeritus) університету штату Каліфорнія в Сан-Франциско.
Життєпис Народився в селі Кошарні Дол на півострові Пелєшаць у тодішньому Королівстві Далмація, що входило до Австро-Угорщини (нині це територія громади Оребич у Хорватії). Здобув середню освіту в Сараєві, після чого переїхав у Швейцарію на навчання в Базельському університеті, де 1932 року захистив ступінь доктора філософії з економіки. Після отримання диплома працював фінансовим експертом у Югославському національному банку у Белграді до 1938 року, коли за підтримки фонду Рокфеллера переселився у США, «щоб скористатися багатими ресурсами Гарвардського університету».
З 1937 року перебував у шлюбі з учителькою середньої школи Недою Брелич, з якою мав трьох дітей.
У Сполучених Штатах спочатку працював у науково-дослідному інституті продовольства Стенфордського університету як член їхнього наукового персоналу. Під час Другої світової війни входив до Ради економічної війни та УНРРА, що діяли у Вашингтоні. Після війни спочатку працював у Федеральному резервному банку у Сан-Франциско. 1948 року влаштувався на роботу в університет штату Каліфорнія в Сан-Франциско, де викладав двадцять п'ять років до свого виходу на пенсію в 1973 році. Десь у 1954 році протягом року викладав у Колумбійському університеті.
1974 і 1976 року одержував стипендію від Американської ради наукових товариств на свою післядокторську науково-дослідну роботу зі східноєвропейських досліджень.
1989 року разом з Вейном С. Вучиничем здобув нагороду за визначний внесок у славістику від Асоціації славістів, східноєвропейських та євразійських студій.
У жовтні 2001 року особисту бібліотеку Томашевича передали бібліотеці Стенфордського університету.
Доробок До 1938 року публікації Томашевича торкалися фінансів Королівства Югославія під час Великої депресії. У США він уперше зосередився на економічних сторонах міжнародних відносин у Тихоокеанському басейні. Наступним було дослідження «економічних проблем югославського селянства у ширших суспільних, політичних та історичних рамках» у його книжці 1955 року «Селяни, політика та економічні зміни в Югославії».
Наприкінці 1950-х він почав працювати над запланованою трилогією з історії Югославії у Другій світовій війні. Перший том, присвячений четникам, з'явився 1975 року і був «в основному дослідженням політики, ідеології та військових дій, не оминувши і роль економічного чинника». У другому томі, опублікованому посмертно 2001 року за редакцією його дочки Неди,Kadezabek, Joseph War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration , Canadian Journal of History, 1 квітня 2004. зосереджено увагу на колабораціонізмі та колаборантських урядах у Югославії, особливо Незалежній Державі Хорватія. Третій том, який охоплює тему югославських партизанів, завершено на 75 відсотків і ще не оприлюднено.
Вибрані твори
Примітки