Дмитро́ Олехно́вич Ко́зинський (? — після 1577) — руський (український) боярин, представник роду Кирдійовичів, гербу Кирдій. Зем'янин у Луцькому, Володимирському та Кременецькому повітах Волинської землі Великого князівства Литовського, Волинському воєводстві Корони Польської (з 1569). Державний та військовий діяч.
Відомості Дмитро Козинський син королівського дворянина Олехна Гриньковича Козинського. Рід Козинських є однією з гілок волинсько-холмських Кирдійовичів. Найдавнішим з відомих репрезентантів цієї гілки є Гринько Мжачич Козинський. Дмитро Козинський один поміж дванадцяти дітей Олехна Козинського, який був у шлюбі з Софією Петрівною княгинею Головнянкою-Острожецькою. Основні володіння Козинських розташовувалися у Володимирському, Луцькому, Кременецькому повітах Волинського воєводства. Відомі з тих, що належали Дмитру Олехновичу це частина села Томахів, Пруси, Тишиця на Случі. Станом на 1563 рік обіймав посаду вінницького підстарости. У 1569 році серед іншої волинської знаті брав участь у підписанні Люблінської унії.
Відомо, що Дмитро Козинський був у шлюбі двічі. Вперше із Софією княгинею Масальською, від якої мав синів Івана, Олехна, Павла та вочевидь старшу доньку Тамілу. Другим шлюбом з Богданою Красносельською. Всього мав близько восьми дітей, з них чотирьох синів та щонайменше чотири доньки. Як відомо, у 1577 році склав тестамент який є не єдиним, а вочевидь доповненням попереднього.
Син — Іван Дмитрович Козинський у шлюбі з Софією Бабинською — донькою Андрія Бабинського. Відомо, що мали синів Костянтина, Івана та Андрія. Костянтин Іванович Козинський у шлюбі з Галшкою Бруякою (на 1606).
Визначні представники роду Ганна Гостська з Козинських — фундаторка Почаївського монастиря (двоєрідна сестра Дмитра Козинського).
Примітки
Джерела Ворончук І. О. «Населення Волині в XVI — п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. — 712 с. Ст. 46, 128, 469, 487. Яковенко Н. М. «Українська шляхта з кін. XIV — до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 148. Олег Однороженко. Геральдика Кирдійовичів. Студії і матеріали з історії Волині. 2018 УДК 929.624.8. Ст. 60-62. Безносюк Сергій. Шляхта руських земель.