Події започаткування «Літературно-наукового вістника». видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського. заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України. 31 серпня — у Києві відкрито Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет) у складі чотирьох відділень (факультетів) — механічного, хімічного, інженерного та сільськогосподарського.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 6 січня — Володимир Сосюра — український поет. (пом. 1965). 28 березня — Микола Сціборський — діяч українського національно-визвольного руху першої половини XX-го ст., заступник Голови Проводу українських націоналістів (ПУН). (пом. 1941). 10 квітня — Мстислав (Степан Іванович Скрипник) — патріарх (з 1990 р.) Київський (УАПЦ). (пом. 1993). 8 серпня — Михайло Болдуман — український актор, народний артист РРФСР (з 1947), народний артист СРСР (1965). (пом. 1983). 8 вересня — Наталія Ужвій — українська театральна і кіноактриса (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга). (пом. 1986). 7 листопада — Дмитро Капка — український актор (ЧП, Тихий Дон, Вій). (. 1977).
Померли
— Я́ків Що́голев (рідше Щоглів, Щоголев) — український поет, представник українського романтизму. (нар. 1824). — Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, передвижник. (нар. 1846). 18 листопада — Ярослав (Павло) Нємец — вчений, помолог, громадський діяч. (нар. 1842).
Засновані, створені 31 серпня — відкрито Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет). започаткування «Літературно-наукового вістника». видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського. заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 1000 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 825 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 725 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 675 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 575 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 550 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 500 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 450 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 400 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 350 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 325 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 300 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 275 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 250 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 225 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 175 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 100 років з часу (1798 рік):
видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989. 75 років з часу (1823 рік): утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. 50 років з часу (1848 рік): початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради. скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року. 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії.
Установ та організацій 325 років з часу (1573 рік): 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар». 25 років з часу (1873 рік): заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця.
Видатних особистостей
Народження 875 років з часу (1023 рік): народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074). 475 років з часу (1423 рік): народження Ма́ртина Ґа́штовтаБілоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.Gasztołdowie (01) / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. 375 років з часу (1523 рік): народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573). 275 років з часу (1623 рік): народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668). народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703). народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678). 250 років з часу (1648 рік): народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718). 225 років з часу (1673 рік): народження Гази III Ґерая — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709). 200 років з часу (1698 рік): народження Андрія Барятинського — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289., представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил. (пом. 1750) народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767). 175 років з часу (1723 рік): 31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776). народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (. 1809). 125 років з часу (1723 рік): народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842). 100 років з часу (1798 рік): народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (. 1889). 75 років з часу (1823 рік): 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870). 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894). 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895). 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)