Вівсянка довгохвоста (Donacospiza albifrons) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Довгохвоста вівсянка (Donacospiza).
Таксономія Довгохвоста вівсянка була науково описана у 1817 році французьким орнітологом Луї Жаном П'єром В'єйо під назвою Sylvia albifrons. В своєму описі В'єйо опирався на більш ранній опис птаха, який був складений іспанським натуралістом Феліксом де Азара у 1805 році на основі зразка, що походив з Парагваю. Фелікс де Азара називав цього птаха Cola Aguda del Vientre de Canela.
У 1851 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс перевів довгохвосту вівсянку до монотипового роду Donacospiza. Довгохвосту вівсянку довгий час відносили до роди вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень її, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових (Thraupidae)Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés..
Опис Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла коричнева, над очима білі "брови", під очима білі плями у формі півмісяця. Щоки темно-сірі, спина поцяткована темними смугами, плечі сизуваті. Нижня частина тіла рівномірно охриста. Хвіст відносно довгий, тонкий. Самиці більш поцятковані смужками, ніж самці. Дзьоб чорнуватий, лапи темно-рожеві, очі темно-карі.
Поширення і екологія Довгохвості вівсянки мешкають на південному сході і півдні Бразилії (на південь від Еспіріту-Санту і Мінас-Жерайсу), в Парагваї, Уругваї та на сході Аргентини (на південь до Буенос-Айреса). Ізольована популяція мешкає в центральній Болівії (Бені). Довгохвості вівсянки живуть на луках, зокрема на заплавник, на пасовищах, в очеретяних і чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.
Поведінка Довгохвості вівсянки зустрічаються поодинці або парами. Живляться переважно насінням, а також комахами. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується поблизу землі, зроблене з сухої трави. В кладці 3 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Вони мають розмір 19×14 мм. Яйця відкладаються впродовж кілької днів, інкубаційний період триває 13 днів. І самиці, і самці доглядаються за пташенятами. Вони покидають гніздо через 12 днів після вилуплення. Довгохвості вісянки іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
Примітки