Республіка Білорусь та білоруси перебували в різному ступені залучености в російсько-українській війні. Події ознаменувалися найбільш масштабною участю білорусів у бойових діях за кордоном у XXI столітті.По разные стороны баррикад: сколько белорусов прошли через войну на Донбассе? // Білоруський партизан, 27 февраля 2018
Загальна інформація Відомо що Білорусь проводила активну торгівлю із окупованими Росією українськими регіонами починаючи з 2014 року.
Участь Білорусі засудили в країнах Заходу, ЄС, США, Сполучене Королівство, Канада та Японія запровадили санкції проти Білорусі. За даними Chatham House, участь Білорусі у війні є непопулярною серед населення. Протести відбулися 27 лютого, в день конституційного референдуму, на якому просили скасувати статус без'ядерної країни Білорусі, але були швидко розігнані. Хакери атакували державні установи Білорусі, а також критично важливу інфраструктуру країни, щоб перешкодити військовим діям Росії в Білорусі.
Республіка Білорусь, близький союзник Російської Федерації, підтримала свого східного сусіда у російському вторгненні в Україну у 2022 році. Перед початком широкомасштабного вторгнення Республіка Білорусь дозволила ЗС РФ проводити тижневі військові навчання на своїй території; однак російські війська не залишили країну після того, як вони мали закінчити. Білорусь дозволила Російській Федерації здійснити частину вторгнення зі своєї території, надаючи Росії найкоротший наземний шлях до столиці України Києва. Однак ці сили відступили протягом двох місяців, таким чином припинивши наземні військові операції, що ведуться з Білорусі, і в результаті українська частина прикордонного регіону була деокупована Україною Незважаючи на це, ситуація на кордоні залишається напруженою, Україна закриває пункти пропуску, що ведуть до Білорусі, за винятком особливих випадків.
Внаслідок пропускання російських військ у 2022 році, вони замінували прикордонні з Білоруссю райони Житомирщини і Київщини. 31 жовтня 2025 року у Житомирській області два автомобілі підірвались на мінах, загинуло 5 людей, ще троє постраждалих.
У рамках «союзної держави» російська та білоруська військові індустрії є взаємозалежними та глибоко інтегрованими. Як стверджує звіт аналітичного центру Prism UA, за даними Державного військово-промислового комітету Республіки Білорусь, 99 білоруських підприємств постачають 1880 типів комплектувальних і елементів озброєння для 255 підприємств російського військово-промислового комплексу. Крім того, з 2020 року значення російського ринку для білоруської оборонної промисловості зростає. Так, у 2019 році частка російського ринку становила 26%, а у 2022 році частка російського ринку в білоруському експорті досягла 60%. Зброю для Росії виробляють щонайменше 287 білоруських підприємств, ймовірно таких компаній значно більше — близько 500.
Передумови
Білорусь на півночі України має 1084 км спільного кордону. Її близькість до столиці м. Київ вважається важливою стратегічною цінністю. Обидві сучасні держави були утворені після Жовтневої революції 1917 року у формі Білоруської Народної Республіки та Української Народної Республіки, які після завоювання цих територій Радянським Союзом були відновлені як Білоруська та Українська РСР у 1919 році до об'єднання з Радянською Росією, що створило Радянський Союз у 1922 році. Сучасні кордони були встановлені після Другої світової війни, коли Радянський Союз приєднав західні частини Білорусі та України від Польської Республіки, Королівства Угорщина, Чехословаччини та Румунського королівства і з тих пір залишаються незмінними, навіть коли дві республіки стали незалежними країнами в 1991 році після розпаду Радянського Союзу.
Попередня редакція Конституції Білорусі передбачала нейтралітет країни. Проте 27 лютого в Білорусі відбувся конституційний референдум, який був оголошений таким, що відбувся з підтримкою 65 %. Одна зі змін — скасування Білоруссю свого нейтрального та без'ядерного статусу. Пізніше Лукашенко уточнив, що вимагатиме від Росії доставити ядерну зброю, якщо НАТО захоче доставити її до Польщі чи Литви, західних сусідів країни.
Напередодні російської агресії 28 лютого 2014 року Міністерство закордонних справ Білорусі виразило занепокоєння щодо подій в Україні.Belarus Foreign Ministry: It is important to preserve the territorial integrity of Ukraine . UNIAN 28 February 2014. 5 березня нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про підтримку територіальної цілісності України. 23 березня нелегітимний самопроголошений президент Олександр Лукашенко назвав Крим, де-факто, частиною Російської Федерації, але зазначив, що «Україна повинна залишатися цілісною, неподільною, позаблоковою державою».
Анексія Криму та війна на сході України У травні 2014 року начальник управління інформації МЗС Білорусі закликав сторони збройного конфлікту до мирного діалогу. Він заявив, що рішення даного питання повинне базуватися на об'єднавчих засадах, і його необхідно шукати в першу чергу в рамках широко загальнонаціонального діалогу, в якому були б представлені інтереси всіх сил.Беларусь призывает все стороны украинского конфликта незамедлительно сесть за стол переговоров // Радянська Білорусь, 15 мая 2014 У липні 2014 року в Мінську був запущений мирний процес щодо врегулювання війни на сході України. Як робочий орган для вирішення оперативних питань була створена тристороння контактна група, що складалася з представників України, терористичних «Донецької» і «Луганської народних республік», Російської Федерації, а також ОБСЄ. Для вирішення війни на сході України була сформована «Нормандська четвірка», яка складалася з глав держав і дипломатів Німеччини, Російської Федерації, України та Франції.
У лютому 2015 року на зустрічі представників Нормандського формату в Мінську був присутній Олександр Лукашенко. У рамках серії зустрічей і переговорів були підписані ряд угод, відомих як «мінські»:
Мінський протокол або Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) Мінський меморандум (19 вересня 2014 року) Мінська угода або Мінськ-2 (11—12 лютого 2014 року)
Республіка Білорусь спочатку заперечувала свою причетність до війни, але згодом визнала, що дозволила російським ракетним установкам, розміщеним на її території, обстрілювати українські цілі. Серед білоруської опозиції та українських військових з'явилося кілька повідомлень про те, що білоруські війська перебувають в Україні та воюють разом з росіянами, але самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко їх спростував і заявив, що Збройні сили Республіки Білорусь не братимуть безпосередньої участи у війні. Станом на початок 2023 року ЗСРБ не брали участь у бойових діях проти України та залишалися на території Білорусі протягом усієї війни. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що «не буде» відправляти солдатів в Україну, якщо на неї не нападають першими.
Напередодні повномасштабного вторгнення Перед широкомасштабним російським вторгненням 6 лютого 2022 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко стверджував, що Україна нібито за 15 років увійде до складу Союзної держави Росії та Білорусі, якщо «ми не наробимо помилок».
У перші дні вторгнення Білорусь також брала участь у мирних ініціативах, проводячи російсько-українські переговори на своєму кордоні. Незважаючи на деякі попередні домовленості, переговори не привели до тривалого припинення вогню.
За даними МЗС України, на початку вторгнення Олександр Лукашенко запевнив президента України Володимира Зеленського, що не залучатиме збройні сили своєї країни на боці Російської Федерації. Перший на початку 2023 року заявив, що Україна запропонувала оформити цю домовленість пактом про ненапад.
Підтримка російське вторгнення з 2022 року
2022
На початкових етапах війни Білорусь надала свою територію російським солдатам для нападу на Україну, але, схоже, не посилала своїх солдатів на війну. У день вторгнення Держприкордонслужба України повідомила про спробу російських військ прорватися через білорусько-український кордон на пункті пропуску містечка Вільча та атаку гелікоптера без розпізнавальних знаків на міст біля Славутича. CNN опублікував відео, на якому видно, як танки в'їжджають в Україну через прикордонний пункт «Сеньківка», на трипості з Росією. Того ж дня Чорнобиль разом із сусідньою колишньою АЕС було захоплено після того, як російські війська увійшли в Україну з Білорусі через незаселену Чорнобильську зону відчуження.
Відомо що «Белтранс» спільно з дочірньою структурою «БТЛЦ-Москва» та МО Білорусі забезпечував логістику перекидання російської армії під час вторгнення у лютому 2022 року.
Білорусь також дозволила Росії повний доступ до своїх військових авіабаз для російських військових літаків для запуску літаків і своїх військових установок для обстрілу артилерією та ракетами зі своєї території в бік свого південного сусіда або для перетину його кордону на південь. Вже 24 лютого український головком повідомив, що з Білорусі в бік південного заходу України були запущені чотири балістичні ракети. Через два дні Maxar Technologies опублікувала супутникові знімки 150 гелікоптерів і сотень наземних машин, розміщених поблизу Хойників, близько від українського кордону з 90 вертольотами, які використовували місцеву пряму дорогу як тимчасову авіабазу Білоруські ЗМІ та Telegram- канали також поширили численні відео та фото, на яких видно пересування російської бронетехніки та вертольотів на півдні Білорусі. Через три дні Український центр стратегічних комунікацій повідомив, що житомирський аеропорт розбомбили ракетами, випущеними з території Білорусі. 8 березня ImageSat International опублікував супутникові знімки трьох ракетних установок (можливо, російських 9К720 «Іскандер „) у полі поблизу Калінкавичів (південний схід Білорусі), а також нових літаків (російських А-50 або А-100) і важких вертольотів Мі-26 у Барановичах.
Згодом почали з'являтися повідомлення про білоруські війська в Україні. 28 лютого опозиційний білоруський ЗМІ «Хартія 97» з посиланням на анонімні білоруські та українські джерела заявило, що серед поранених і вбитих окупаційних військ в Україні є деякі білоруські військові 1 березня український високопоставлений військовий повідомив суспільному мовнику Суспільне, що білоруські військові були помічені на території Чернігівської області з 27 лютого і що вони рухалися з Городні в напрямку Чернігова, столиці найпівнічнішої області України; однак Офіс президента не зміг підтвердити ці звіти.
Повідомляється, що поранених в Україні російських військовослужбовців лікували білоруські та російські лікарі в госпіталях у Гомелі та інших містах Гомельської області. Загиблих в Україні російських військових помістили в морги на Гомельщині. 13 березня українські ЗМІ повідомили, що лікування поранених російських військових у білоруських госпіталях призвело до того, що всі запаси крові, створені для солдатів, вичерпані, і лікарі почали використовувати резерви для цивільного населення Білорусі. Також повідомлялося, що білорусів закликають здавати кров.
3 березня Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь хочуть «заштовхати у війну в Україні» та наголосив, що білоруси боротимуться лише на своїй землі. За його словами, «війна Білорусі з Україною потрібна ворогам, щоб оголити інші кордони Білорусі, але він „розкусив“ цей план».
За даними новинного телеканалу Хартія 97 за 5 і 6 березня 2022 року, більшість білоруських військовослужбовців низового складу були проти участі у вторгненні в Україну. Хартія 97 та її шеф-редактор Наталя Радіна також заявили, що білоруські офіцери доповіли своїм старшим, що ризикують повстанням або масовою здачею, якщо введуть свої частини в Україну.
10 березня секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що вторгнення з Білорусі було «ударом у спину», на відміну від інших напрямків вторгнення Росії, які передбачалися.