Ірина Володимирівна ЦвілаТериторіальний виборчий округ № 74 з виборів депутатів Київської міської ради // Місцеві вибори 2015. ЦВК (псевдо — Лінза; 29 квітня 1969, Київщина — 25 лютого 2022, бої за КиївВетеранка Ірина Цвіла загинула під час оборони Києва // Gazeta.ua. — 2022. — 25 лютого) — вчитель, громадська активістка, фотохудожниця, солдат батальйону «Січ», учасник російсько-української війни, яка загинула під час російського вторгнення в Україну. учасниця російсько-української війни та боїв за Київ.
Життєпис Народилася 29 квітня 1969 року на Київщині.
Після отримання педагогічної освіти, до 2006 року працювала в Київській міжнародній школі «Меридіан».
До участі в подіях на Майдані та в АТО була дизайнеркою ландшафтів, спеціалізуючись на створенні трояндових садів і оранжерей«Ми відплатимо за тебе сторицею, Трояндочко»: пам’яті загиблої на другий день від великого нашестя московитів ветерана Ірини Цвілої.
У 2014 році пішла добровольцем в батальйон «Січ». Балотувалася до київської міської ради на виборах 2015 року від ВО «Свобода», була закріплена за округом №74 (Печерський район). За неї проголосувало 383 виборця або ж 5,7%. Учасниця російсько-української війни та боїв за Київ.
В 2018 році створила бренд VERBAОднією квіткою земля бідніша стала, однією зіркою – багатші небеса.
Загинула 25 лютого 2022 року, в ході відбиття танкової атаки ворога при обороні міста-героя України Ірпеня в Бучанському районі Київської областіВетеранка Ірина Цвіла загинула під час оборони КиєваОбороняючи Ірпінь, під час стримування російських танків, загинула наша посестраСьогодні під час оборони Києва загинула наша посестра.
Творчість Під час Революції гідності та війни займалася фотографією. Персональна виставка у селі Святопетрівському (2017).
Нагороди орден «За мужність» III ступеня (6 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті 6 травня 2022 року, на честь Ірини, була перейменована вулиця Олександра Блока у місті Броварах на Київщині.
Примітки
Джерела
Чабарай, Г. Ірина Цвіла: «Можливо, я розридаюся, коли настане перемога, а доти не час киснути» // Тиждень. — 2017. — 14 вересня. Максименко, О. «Цвісти за будь-яких обставин» — війна і повернення Ірини Цвілої // Без броні. — 2020. — 20 січня. Бурлакова, В. Ірина Цвіла, позивний Лінза: «Для всіх, хто пройшов війну, це загальна біда — повернутися у „цивілізоване“ життя. Бо де воно цивілізованіше — ще питання» // Цензор. — 2021. — 5 жовтня. Федченко, А. Жінка, яка любила квіти. Спогади про Ірину Цвілу. Вона загинула, боронячи Київщину у війні проти РФ // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня. Ірина Цвіла // Платформа пам'яті Меморіал [дата доступу 1 серпня 2023]