Нововаси́лівка — село в Україні, в Бердянській міській громаді Запорізької області. Населення становить 2544 осіб.
Географія Село Нововасилівка розташоване на правому березі річки Берда, на протилежному березі — село Старопетрівка. На відстані 3 км наявне місто Бердянськ. Поруч проходять автомобільні дороги ().
Історія Село засноване в кінці XVIII століття. Сучасну назву село отримало 1861 р., однак довий час воно мало ще кілька паралельних назв (у джерелах позначається по-різному: Кенегес, Кенегез 2-й, 2-ий Кенегез). Ці останні назви залишили після себе ногайці — тюркомовний кочовий народ, який походив від золотоординського хана Ногая, праправнука Чингісхана. Саме тут вони облаштували свій аул довжиною 0,6 км із назвою, якою увічнили давній тюркський рід.Энциклопедия Бердянска. Историко-краеведческий, общественно-политический справочник / [авт. идеи, рук. творч. группы В. И. Михайличенко]. — Том 1, ч. 11, С. 663—664; т. 2, ч. 4, с. 230. — Бердянск: «Південна зоря», 2013. Після масового від'їзду ногайців до Туреччини із Бердянського повіту, зокрема й із Кенегесу, з 1861 р. почалось його заселення вихідцями з сіл Берестове та Попівка Бердянського повіту Таврійської губернії (27 сімей) та селянами з Курської губернії Росії (135 сімей). У Запорізькому обласному архіві зберігається метрична книга зі сповідними розписами Володимиро-Богородицького приходу села Нововасилівки за 1864 р., в яких зафіксовано списки персонального складу переселенців із українських сіл Бердянського повіту. Відомо, що 1864 р. у Нововасилівці проживало 1187 осібhttp://resource.history.org.ua/item/0010146 Список населенных мест по сведениям 1864 года [Електронний ресурс]: Т. XLI: Таврическая губерния / Обработан редактором М. Раевским. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. — СПб., 1865. — 25 с.
На околиці Нововасилівки височіє кілька курганів (могил). Один із них, що був розкопаний у 1977—1978 рр. Інститутом археології АН УРСР, виявився найбільшим у Північному Приазов'ї царським скіфським курганом середини IV ст. до н. е.
Населення За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2544 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська162463.84 %українська90535.57 %білоруська70.28 %вірменська20.08 %румунська10.04 %грецька10.04 %болгарська10.04 %інші/не вказали30.11 %Усього2544100 %
Об'єкти соціальної сфери Школа Дитячий садочок Клуб Будинок культури Лікарська амбулаторія
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)
Примітки
Джерела Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.