Мики́та Сергі́йович Михалко́в (; , Москва, Росія) — радянський і російський кіноактор, кінорежисер, сценарист, продюсер, телеведучий, блогер, пропагандист. Народний артист РРФСР (1984). Голова Союзу кінематографістів РФ (з 1997), президент Російського фонду культури з 1993 року. Дійсний член Академії гуманітарних наук. З 1998 року — президент Московського міжнародного кінофестивалю.

Внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Фігурант центру бази «Миротворець». Підтримує путінський режим та російську збройну агресію проти України.

З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.

Володар «Золотого лева» Венеціанського кінофестивалю (1991) і номінант на премію «Оскар» (1993) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «Урга — територія любові». Лауреат премії «Оскар» (1995) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» і Гран-прі Каннського кінофестивалю (1994) за фільм «Стомлені сонцем». Володар «Спеціального лева» Венеціанського кінофестивалю (2007) за внесок в кіномистецтво і номінант на премію «Оскар» (2008) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «12».

Життєпис Народився 21 жовтня 1945 року в Москві. Батько — дитячий письменник та комуністичний діяч Сергій Володимирович Михалков, мати — Наталя Петрівна Кончаловська, донька Петра Кончаловського. Має рідного брата — Андрія Кончаловського, який взяв прізвище своєї матері.

1958—1962 роки був учнем і актором середньої школи при Театрі ім. Станіславського. Навчався на акторському факультеті театрального училища ім. Щукіна (майстерня Л. Шахматова). Закінчив режисерський факультет ВДІК. Дебют у кіно як актора відбувся 1959 року. 1963–1966 — навчався на акторському відділенні в театральному училищі імені Щукіна. 1971 — закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня М. І. Ромма). У 1980–1991 вів майстерню ігрового кіно. З 1988 року — президент студії ТриТе.

Політична діяльність Влітку 2011 року, напередодні виборів президента Російської Федерації 2012, Микита Михалков заявив про бажання балотуватися на посаду президента. Він сказав, що «…втомився бути маріонеткою й хоче спробувати повести Росію за собою». Потім поміняв рішення й виступив представником кандидата в президенти В. В. Путіна і навіть замість Путіна взяв участь у публічних теледебатах проти іншого кандидата в президенти — Ірини Прохорової, сестри підприємця та політика Михайла Прохорова. На думку багатьох аналітиків, ці дебати виграла Ірина Прохорова. Сам Михалков після цього визнав, що сам би проголосував за ПрохоровуПредвыборные дебаты без кандидатов: Михалков признался, что проголосовал бы за сестру Прохорова . — News.Ru, 14.02.2012.

Ставлення до України Під час Євромайдану та російської інтервенції до Криму і на Донбасі зайняв різко проросійську позицію, виступив з кількома відозвами по телебаченню. В них, зокрема, передрікав Україні загибель у разі її зближення з Євросоюзом; нарікав на недостатньо масовий сепаратизм серед одеситів, через який, нібито, Росія не має достатніх підстав для введення військТОП-10 найскандальніших російських акторів, які підтримали агресора Путіна . ТСН. 1+1. 31.10.2014; з пієтетом цитував військового злочинця Слободана Мілошевича і загалом розхвалював агресивну путінську політику. Міхалков також називав Україну «фашистською державою», а Революцію Гідності — військовим переворотом.

31 серпня 2015 року Служба безпеки України заборонила в'їзд Микиті Михалкову в Україну. В'їзд російському режисерові заборонено на 5 років як діячеві культури, що створює загрозу національній безпеці України. Крім того, заборонено в'їзд ще 10 російським діячам культури.

Закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії, зі сцени Московського Кінофестиваля, однак відмовився підписувати будь-які звернення чи ще якось брати в цьому участьНикита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму // Дождь, 18:15 29 червня 2014.

Вторгнення Росії в Україну (2022) 24 лютого 2022 року Микита Михалков виступив за визнання ДНР і ЛНР Росією і підтримав вторгнення Росії в Україну, заявивши, що війна «повинна, за ідеєю, встановити мир хоча б на Донбасі».

Скандали Найбільш відомим скандалом, пов'язаним з Микитою Михалковим, є рейдерське захоплення Союзу Кінематографістів Росії в 1997 році, суд з цього приводу та довічне головування М. Михалкова в «союзі» з того часу. У жовтні 2007 Михалков випустив документально-публіцистичний фільм «55», присвячений 55-річчю президента Росії Володимира Путіна. Фільм викликав гостру критику. У той же період в «Російській газеті» було опубліковано вірнопідданський лист представників творчих професій президенту РФ Путіну з проханням не залишати посаду. Серед безлічі підписів під цим документом значився і автограф МихалковаПисьмо президенту Российской Федерации В. В. Путину. — Российская газета, 16.10.2007. — № 4493 . У 2016 році Михалков виступив за повернення смертної кари в Росії, а Горбачова та Єльцина визнати «злочинцями». Потім Горбачов повідомив, що Михалков пізніше вибачився перед ним і порадив йому не лізти у політику, а займатися кіно. Микита Михалков проігнорував звернення предстоятеля Білоруської православної церкви Філарета, громадських діячів з проханнями допомогти відновити Церкву святого Михайла Архангела в містечку Зембин (Білорусь), яка отримала значні пошкодження під час зйомок одного з військових епізодів радянського фільму 1965 р. «Перекличка» (у фільмі М. Михалков зіграв роль танкіста і в'їхав на танку Т-34 в вівтарну частину храму, а також випрасував танком місця поховань священнослужителів за вівтарем храму).

Бізнес в Італії Помістя Кастело ді Касоле (Castello Di Casole), Провінція Сієна, регіон Тоскана — люкс-готель з 2 ресторанами і басейном, бутік та виноробне підприємство з площею виноградників 40 га (100 акрів), яке втім не носить ім'я Микити Михалкова . Виноробне підприємство Михалкова в 2009 виробило близько 16.000 пляшок винаШато имени меня . — Lenta.Ru, 16.03.2013, в першу червоного сорту Каберне Совіньйон, яке було експортоване до Росії. Разом із своїм російським партнером Костянтином Тувикіним Михалков також спробує виробляти вино білих сортів. В 2009 фірма Михалкова випустила вино під назвою «12», присвячене однойменному фільму Михалкова.Wine Report Russia Corriere di Siena: Mikhalkov vignaiolo a Casole, due casse all'ex premier Silvio Berlusconi

Приватне життя Микита Михалков має чотирьох дітей — Степан, Ганна, Артем і Надія.

Фільмографія Рік Фільм Режисер Сценарист Продюсер Актор Роль Примітки 1959Сонце світить всім школяр акторський дебют 1960Хмари над Борськом Петя 1961Пригоди Кроша Вадим 1963Я крокую по Москві Микола 1965Рік як життя Жюль 1966Жарт наречений 1966Перекличка Сергій Бородін 1966Не найвдаліший день Микита 1967Зірки і солдати прапорщик Глазунов 1967Дівчинка і речі короткометражний, курсова работа 1967І ці губи, і очі зелені ... курсова работа 1968А я їду додому курсова работа 1969Дворянське гніздо князь Нелідов 1969Пісня про Маншук Єжов 1969Червоний намет Чухновський 1970Спорт, спорт, спорт Кирибеєвич 1970Ризик 1970Спокійний день наприкінці війни короткометражний, дипломна робота 1971Тримайся за хмари співробітник ЧК 1972Станційний наглядач Мінський, гусар 1972Шоколад 1974Свій серед чужих, чужий серед своїх осавул Брилов режисерський дебют 1975Раба любові підпільник Іван 1977Незакінчена п'єса для механічного піаніно Микола Іванович Трилецький 1977Транссибірський експрес 1977Ненависть 1978Сибіріада Олексій Утюжанін 1979П'ять вечорів 1979Кілька днів з життя Обломова пан в Петербурзі 1981Рідня офіціант 1981Два голоси Сергій Миколайович Баклажанов 1981Портрет дружини художника Борис Петрович 1981Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів Генрі Баскервиль 1982Вокзал для двох провідник Андрій 1982Інспектор ДАІ Валентин Павлович Трунов 1982Польоти уві сні та наявукінорежисер 1983Без свідків 1984Жорстокий романс Сергій Сергійович Паратов 1986Мій улюблений клоун 1987Очі чорні 1989Самотній мисливець 1990Автостоп Фільм знятий за гроші з рекламного контракту із концерном Fiat. 1990Під північним сяйвом Регіньов 1991Принижені і ображені князь Валковський 1991Урга — територія кохання велосипедист 1992Прекрасна незнайомка полковник 1993Згадуючи Чехова 1993Анна: від 6 до 18 камео 1994Стомлені сонцем комдив Сергій Котов 1995Сентиментальна подорож на мою Батьківщину. Музика російського живопису 1996Ревізор городничий 1998Сибірський цирюльник Александр III 2000Віра, надія, любов 2000Ніжний вік 2003Росіяни без Росії 2003Батько 2003Мама 200472 метри 2005Піжмурки криминальний авторитет Сергій Михайлович («Міхалич») 2005Персона нон грата Олег 2005Статський радник генерал Гліб Георгийович Пожарський 2006Мені не боляче Сергій Сергійович 2007Тупий жирний заєць Микита Сергійович 200755 200712 старшина присяжних 2010Стомлені сонцем 2: Передстояння комдив Сергій Котов 2011Стомлені сонцем 2: Цитадель комдив Сергій Котов 2013Чужа земля 2014 Своя земля 2013 Легенда № 17 2014Сонячний удар 2016На віки вічні Санін2017Рух вгору 2018Шоколадный револьвер

Почесні звання Головний приз Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні (1977) Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації Приз за режисуру (1984). Головний приз Венеціанського кінофестивалю (1991) (Урга — територія кохання). Кавалер ордена Почесного легіону (1992) Премія Кінотавр у номінації Головна премія (1992). Премія Ніка у номінації Найкраща режисура (1992) Премія Фелікс у номінації Найкращий фільм (1993) Премія Оскар у номінації Найкращий іноземний фільм (1994) Командор Почесного легіону За внесок у світову культуру (1994, Франція), Кавалер ордена За заслуги перед Вітчизною III ступеня (1995), ордена Сергія Радонежського I ступеня Російської Православної Церкви (1997) Медаль ім. Ханжонкова у номінації Кіноподія року за організацію XXI Московського міжнародного кінофестивалю (1999). Державна премія РФ у галузі літератури і мистецтва (2000), Приз XVI ОРК Кінотавр За особистий внесок у розвиток кінематографії. Премія Золотий Орел за найкращу чоловічу роль 2006

У інтернеті

9 березня 2011 року Микита Михалков зареєстрував в Живому Журналі акаунт nikitabesogon. За словами Михалкова, нік вибраний на ім'я його небесного покровителя Микити Бісогона (Микита, що виганяє бісів). Форматом спілкування був вибраний відеоблог. Одночасно на Youtube був зареєстрований канал «БесогонТВ». Після того, як акаунт був прорекламований відомими блогерами, його журнал отримав популярність — за один місяць його додали в друзі більше 6 тисяч користувачів, а по кількості переглядів його журнал знаходився в першій десятці рейтингу. У своїх відеороликах Міхалков відповідає на питання користувачів і спростовує різну, на його думку, неправдиву інформацію в інтернеті.

Надалі з цього виникла програма «БесогонТВ», яку телеканал Росія 24 транслював без авторської і фінансової винагороди творців. У грудні ЗМІ не випустив 38 випуск програми через етичні міркування, що стало причиною скандалу і громадської уваги. У лютому 2016 року конфлікт був улагоджений.

18 січня 2024 року YouTube заблокував канал М. Михалкова «Бесогон ТВ».

Микита Михалков має свою сторінку в соціальній мережі «Вконтакті».

Цікаві факти У 1987 році Микита Михалков разом з акторкою Оленою Сафоновою брав участь у телепередачі італійського співака Адріано Челентано «Fantastico 8».

Генеалогія

Див. також Бойкот російського кіно 14349 Нікітаміхалков — астероїд, названий на честь цієї людини.

Примітки

Література Липков А. Никита Михалков. М., 1981; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.270—271; Никита Михалков. М., 1989; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.503; УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.861; Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.787; Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С.294-299; Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.282-285.