Suede (також відомий у США як The London Suede) — англійський рок-гурт, створений в Лондоні в 1989 році. До складу гурту входять співак Бретт Андерсон, гітарист Річард Оукс, басист Мет Осман, барабанщик Саймон Гілберт і клавішник/ритм-гітарист Ніл Кодлінг.
У 1992 році Suede були названі Melody Maker «Найкращою новою групою Британії» і привернули велику увагу британської музичної преси. Наступного року їхній дебютний альбом Suede піднявся на вершину британського чарту альбомів, ставши найбільш продаваним дебютним альбомом за майже десять років. Він отримав премію Mercury Music Prize і допоміг розвинути бритпоп як музичний рух, хоча гурт дистанціювався від цього терміну. Сесії запису їхнього другого альбому Dog Man Star були пов’язані з труднощами і закінчилися тим, що гітарист Бернард Батлер пішов після конфлікту з іншими учасниками. Альбом був завершений без Батлера, і група гастролювала із Річардом Оуксом. Попри комерційне розчарування на той час, альбом зустріли із загалом ентузіазмом під час випуску і з часом платівка була оцінена як один із великих альбомів рок-музики. У 1994 році Suede визнаний частиною «великої четвірки» бритпопу разом з Oasis, Blur і Pulp.
У 1996 році, після прийняття на роботу клавішника Ніла Кодлінга, Suede досягла більшого комерційного успіху з платівкою Coming Up. Альбом зайняв перше місце у Великій Британії та став найбільш продаваним альбомом Suede у всьому світі. Всупереч проблемам всередині гурту, четвертий альбом Suede, Head Music (1999), опинився на вершині британських чартів. Альбом активно рекламувався, після його випуску група отримала значне висвітлення в пресі, однак реакція шанувальників і критиків була менш схвальною, ніж на попередні записи. Кодлінг покинув гурт у 2001 році, посилаючись на синдром хронічної втоми, і його замінив Алекс Лі. П'ятий альбом гурту A New Morning (2002) став комерційним розчаруванням і наступного року група розпалася. Suede возз'єдналися у 2010 році для серії концертів. Через три роки після цього Suede випустили шостий альбом Bloodsports. Він був добре прийнятий критиками та повернув гурт у десятку кращих у Великій Британії. Сьомий альбом Night Thoughts вийшов у 2016 році та мав ще більший успіх, ніж попередні. У вересні 2018 року вийшов восьмий студійний альбом The Blue Hour.
Історія
1989–1991: Заснування та ранні роки Бретт Андерсон і Джастін Фрішманн познайомилися в 1988 році під час навчання в Університетському коледжі Лондона і невдовзі стали зустрічатися. Разом із другом дитинства Андерсона Метом Османом вони вирішили, що мають ядро групи, і проводили години, граючи пісні Roxy Music, The Smiths, Девіда Бові та The Cure. Вирішивши, що ні Андерсон, ні Фрішман не мають гри на гітарі, гурт опублікував оголошення в NME про пошук гітариста. На прослуховування прийшов Бернард Батлер і згодом приєднався до гурту. Гурт зупинився на імені Suede. За відсутності барабанщика, спочатку використовували драм-машину. Переважно вони грали невеликі концерти в Камден-Тауні в Лондоні.
Першим проривом Suede стало їхнє друге демо Specially Suede, яке вони надіслали для участі в Demo Clash, радіошоу на Greater London Radio. "Wonderful Sometimes" вигравав Demo Clash п'ять тижнів поспіль протягом 1990 року, що призвело до підписання контракту на звукозапис із брайтонським інді-лейблом RML. Пісня з'явилася на касетній компіляції у квітні 1990 року, що було першим офіційним релізом Suede. Після серії концертів з ненадійною драм-машиною Suede вирішив найняти барабанщика на повну зайнятість. На цю роль претендували Джастін Уелч (він пішов у гурт Spitfire) та колишній барабанщик The Smiths Майк Джойс. Зрештою у червні 1990 року постійним барабанщиком став Саймон Гілберт.
Навесні 1991 року Андерсон і Фрішманн розійшлися, Фрішманн почала зустрічатися з фронтменом Blur Деймоном Алберном. Після виходу Фрішман характер групи змінився. Андерсон і Батлер стали близькими друзями та разом почали писати нові пісні. Однак, музика гурту не була схожою на музику інших лондонських гуртів того часу або американських гранж-гуртів.
Протягом кінця 1991 і початку 1992 років Suede отримала низку схвальних згадок у музичній пресі, отримавши місця на шоу, організованих NME і на яких були присутні значні музичні діячі, такі як колишній вокаліст The Smiths Морріссі.
1992–1993: Перший успіх Побачивши виступ гурту на шоу NME в січні 1992 року, Сол Гальперн запропонував їм контракт зі своїм незалежним лейблом Nude Records. Suede підписала угоду з Nude у лютому 1992 року.
Перший сингл гурту, «The Drowners», привернув увагу різким контрастом із вмираючою сценою Медчестера та американським звучанням гранжу того часу. "The Drowners" досяг 49 місця в UK Singles Chart у травні. У вересні 1992 року Suede випустили другий сингл «Metal Mickey», який досяг 17 місця в хіт-параді. Це був єдиний сингл Suede, який увійшов до топ-10 сучасного року США, досягнувши 7 місця. Незабаром після виходу "Metal Mickey" Suede підписали контракт з Nude/Sony.
У лютому 1993 року Suede пройшли шлях від розрекламованої інді-групи до головних претендентів на чарти із третім синглом «Animal Nitrate», який увійшов до десятки кращих у Великій Британії. Сингл приніс їм в останню хвилину запрошення зіграти на церемонії Brit Awards того року.
Група увійшла в британські хіт-паради відразу на перше місце, з найбільшими початковими продажами дебютного альбому з часів альбому Welcome to the Pleasuredome гурту Frankie Goes to Hollywood десятиліттям раніше. За перший тиждень було продано понад 100 000 копій, а на другий день він став золотим. Його вітали як «найочікуваніший дебют з часів Never Mind The Bollocks від Sex Pistols». Альбом отримав премію Mercury Prize 1993 року. Гурт пожертвував усі £25,000 призових грошей Cancer Research. Це був єдиний альбом, випущений в США під назвою Suede, де він залишається найпопулярнішим релізом групи.
Після успіху альбому група активно гастролювала по Європі, отримавши широке висвітлення на MTV. У липні Suede дала благодійний концерт для Red Hot Organization в "The Grand" в Лондоні. Потім Suede підготувався до американського туру влітку 1993 року. Під час туру між Батлером та рештою гурту почала зростати напруженість. Напруга досягла піку в Лос-Анджелесі, коли Батлер зник під час саундчеку. Концерт тривав, але до кінця туру обидві сторони майже не розмовляли. Через смерть батька Батлера Suede передчасно скасували тур. Через позов лаунж-співака група припинила використовувати назву Suede в США. Для наступних релізів і виступів у Сполучених Штатах використовували назву "The London Suede".
1994–1995: Вихід Батлера та Dog Man Star У лютому 1994 року група випустила окремий сингл "Stay Together", який досяг третього місця у Великій Британії. Сингл був підкріплений колекцією сильних бі-сайдів. Новий звук, однак, розколов групу. Після "Stay Together" Андерсон ізолювався в будинку в Хайгейті та почав писати пісні для наступного альбому. Саме в цей час Андерсон дистанціювався від того, що було названо «брит-поп-рухом». Такі групи, як Blur, Oasis і Pulp, почали домінувати на музичній сцені, тоді як Suede стали більш експериментальними та інтровертними. Між Батлером та Андерсоном посилювалося протистояння, яке тривало не лише у студії звукозапису, але й в медіа. Батлер залишив групу під час запису альбому .
На чолі з синглом «We Are the Pigs», другий альбом Suede Dog Man Star нарешті з'явився в жовтні 1994 року. Альбом був добре прийнятий критиками у Великій Британії, які схвально писали про новий експериментальний напрямок гурту. Він увійшов у британський чарт альбомів під номером 3, але швидко скотився вниз. Сингли з альбому недовго трималися в чартах, хоча вони все ще вважаються найкращими синглами Suede. Огляди в США були більш неоднозначними. Попри те, що в той час альбом не набув масового розголосу, протягом десятиліття і за його межами він постійно залишався у спадщині як один із рок-музики. У вересні 1994 року Suede оголосив, що новим гітаристом стане 17-річний Річард Оукс, який надіслав демо-запис до фан-клубу гурту. Першим офіційним виступом Оукса як учасника Suede була поява у відео «We Are the Pigs». Потім він написав у співавторстві з Suede першу музику, бі-сайди для синглу «New Generation», «Together» і «Bentswood Boys». Наприкінці 1994 та навесні 1995 Suede розпочали тривалий міжнародний тур, перш почати працювати над своїм третім альбомом.
1996–2000: Новий склад і постійний успіх Восени 1995 року до групи приєднався новий учасник Ніл Кодлінг, двоюрідний брат Гілберта, який грав на клавішних і другій гітарі. Його перша поява відбулася на концерті фан-клубу в Hanover Grand 27 січня 1996 року, який виявився одним з найважливіших концертів Suede. Короткий сет без пісень Батлера був добре сприйнятий критиками. Третій альбом Suede Coming Up був випущений у вересні 1996 року, і йому передував успішний головний сингл «Trash» у липні. Альбом став найбільшим мейнстримним успіхом гурту і ставши хітом у Європі, Азії та Канаді. Втім, Coming Up так і не здобув популярності в Америці . Альбом очолив британський чарт і став найбільш продаваним релізом гурту. Наступним релізом Suede був Sci-Fi Lullabies, збірка бі-сайдів, яка досягла дев'ятого місця в британському чарті альбомів.
До того часу, коли збірка була випущена в 1997 році, популярність бритпопу помітно зменшилася, і група вирішила розійтися зі своїм давнім продюсером Едом Буллером. Четвертий альбом Suede, Head Music, не викликав ентузіазму критиків і слухачів, як попередні записи, хоча знову підняв групу на перше місце в британському чарті альбомів. Альбом, наповнений синтезаторами, спродюсував Стів Осборн, який працював з Happy Mondays і New Order. Платівка активно рекламувалася, отримала підтримку критики з боку музичної преси Великої Британії, але люди, близькі до групи, мали відчуття, що все пішло не так.
Наступні три сингли з альбому не увійшли до топ-10. Андерсон також привернув більше критики з боку шанувальників за обмежену лірику пісень. Найбільше уваги та критики отримав трек «Savoir Faire». Деякі критики вважали, що лірика альбому може бути пов'язана з тим, що Андерсон у той час вживав важкі наркотики — він згодом визнав залежність від креку. Suede виступила хедлайнером фестивалів у Роскіллі та V у липні та серпні 1999 року відповідно. У 2000 році в пресі ходили припущення, що Suede були на межі розпаду. Протягом 2000 року Suede відіграв лише один концерт в Рейк'явіку, Ісландія.
2001–2003: Комерційне розчарування та розпад Незабаром після виходу Head Music Nude Records фактично припинили своє існування. Як і багато хто з їхніх товаришів по лейблу, Suede підписали контракт із материнською компанією/дистриб’ютором Nude Sony, щоб записати п’ятий альбом гурту A New Morning. У період між випуском Head Music і A New Morning Suede написали і записали «Simon» як заголовну тему для фільму Far From China. Довга й неспокійна підготовка нового альбому призвела до того, що клавішник Кодлінг покинув групу, посилаючись на синдром хронічної втоми, і його замінив Алекс Лі, колишній учасник Strangelove. На концерті Лі грав на клавішних, другій гітарі, бек-вокалі та іноді на губній гармошці. Назва альбому, за словами Андерсона, посилалася на «свіжий початок, нову групу та новий свіжий світогляд» – співак був залежний від героїну та креку-кокаїну, що чинило все більш шкідливий вплив на його здоров’я. Андерсон стверджував, що A New Morning "був першим в історії альбомом Suede, на створення якого не вплинули наркотики".