Академічні звання Петербурзької академії мистецтв — почесні звання, що присуджувалися художникам і архітекторам, вихованцям академії, та їх викладачам, а також вагомим колекціонерам, державним і громадським діячам за значні заслуги в галузі образотворчого мистецтва і архітектури.
Звання були затверджені відповідними статутами: академік, призначений (кандидат в академіки, 1764—1859); почесний член академії (1763—1918); почесний вільний общник (1766—1893); почесний любитель мистецтв (1763—1918). Присудження цих звань відбувалося шляхом голосування щороку, на Публічних зборах академії.
Серед представників українського мистецтва, звання академіка були удостоєні: академіка гравюри — Тарас Шевченко (1860; за гравюри з картин Рембрандта ван Рея «Притча про робітників на винограднику» й Івана Соколова «Приятелі»); академіка живопису — Костянтин Трутовський (1860; за картину «Хоровод у Курській губернії»); академіка живопису — Володимир Орловський (1887; за картини «Захід сонця», «У степу», «Вечір»).
Почесними членами академії були представники українського мистецтва або інші митці й діячі науки, які працювали в Україні:
живописець-мариніст Іван Айвазовський; археолог Іван Бартоломей; композитор і колекціонер живопису Дмитро Бортнянський; художник і музейний діяч Дмитро Григорович; колекціонер Богдан Ханенко; колекціонер Павло Харитоненко. </div> Почесними вільними общниками стали:
художниця Марія Раєвська-Іванова; археолог Турвонт Кибальчич; колекціонер Григорій Тарновський. Академіками стали:
архітектори Олексій Бекетов; Вікентій Беретті; Олександр Беретті; Микола Бонч-Бруєвич; Віктор Сичугов; Микола Толвинський живописці Владислав Галімський; Киріак Костанді; Вільгельм Котарбінський; Геннадій Ладиженський; Дмитро Маляренко; Іван Саблуков; Михайло Сажин; Євген Столиця; Руфін Судковський; Микола Пимоненко; Харитон Платонов; Олександр Попов; Опанас Рокачевський; скульптори Борис Едуардс; Пармен Забелло. </div> Згідно з Тимчасовим статутом академії 1893 року, що діяв до 1918 року, звання академіка було збережене і введено нове — дійсний член. Серед них:
живописці Микола Бодаревський; Віктор Васнецов; Микола Кузнецов; Костянтин Крижицький; Ігор Грабар; Архип Куїнджі; Ілля Рєпін; Франц Рубо; Валентин Сєров; Іван Похитонов; Опанас Розмарицин; скульптори Марко Антокольський; Володимир Беклемішев; Леонід Позен. </div> Для викладачів академії з 1764 року було встановлено звання ректора, ад'юнкт-ректора (до 1802 року), радника, професора і радника (з 1802 року), заслуженого ректора, заслуженого професора (обидва — з 1830 року).
Вихованцям академії на щорічних публічних зборах присуджували звання «класного» або «вільного» (некласного) художника.
Література С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской академии художеств. 1794—1914 : в 2 томах. Санкт-Петербург: Голике и Вильборг, 1914 ; 225 лет Академии художеств СССР. Каталог выставки : в 2 томах. Москва : Изобразительное искусство, 1985 ; В. В. Шлейлов. Академічні звання // ; А. Н. Оленин. Избранные труды по истории и деятельности Императорской Академии художеств / Научный редактор Г. В. Бахарева. Санкт-Петербург : БАН, 2010. 144 с. ;