Олена Іванівна Андрея́нова (; 13 липня 1819 — 26 жовтня 1857, Париж) — російська артистка балету, одна з найбільших представниць романтичного балету.

Біографія Народилася року. У 1837 році закінчила Санкт-Петербурзьке театральне училище. Виступала в петербурзькій балетній трупі.

1855 року залишила сцену. У 1856 році поїхала на лікування за кордон. Померла в Парижі року. Похована в Парижі на цвинтарі Пер-Лашез.

Творчість Виконала партії: Жізель («Жізель» Адольфа Адама; 1842, перше виконання); Пері («Пері» Фрідріха Бурґмюллера; 1844, перше виконання); Пахіта («Пахита» Едуара Дельдеве; 1847, перше виконання); Са­та­ніл­ла («Сатанілла» Наполеона Ребера і Франсуа Бенуа; 1948, перше виконання); Чорна фея («Вихованка фей» Адольфа Адама, 1850); гра­фи­ня Бер­та («Своєнравна дружина» Адольфа Адама, 1851). Виконувала пантомімні ролі в операх: Олени («Роберт-диявол» Джакомо Меєрбера), Фенелли («Німа із Портічі» Даніеля Обера).

Була також яскравою характерною танцюристкою, що пропагувала на сцені народні танці (лезгінка — «Руслан і Людмила» Михайла Глінки, слов'янська танець — «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, мазурка та менует — «Петро Великий» Луї Жюльєна та інші). З великою майстерністю виступала у концертах, у танці сальтарелло.

У 1845—1846 і 1852 роках виступала у Європі (Гамбург, Лондон, Париж, Мілан) та Москві; у 1853—1855 роках, разом з П. Маловернем, очолювала гастрольну трупу перербурзьких і московських танцюристів, які вперше показали балети з репертуару столичних театрів глядачам Києва, Одеси, Харкова, Полтави, Курська, Воронежа та інших міст України і Росії. Поставила балет «Бахчисарайський фонтан», власного авторства.

Примітки

Література Андреянова Елена Ивановна // Театральная энциклопедия. Том 1 / Главный редактор С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. ; ; В. М. Красовская. Андреянова Елена Ивановна // ; Андреянова Олена Іванівна //