Валерій Петрович Капашин (нар. 26 вересня 1950, село Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР) — російський воєначальник і державний діяч, генерал-полковник (22.02.2009).

Біографія Народився 26 вересня 1950 року в селі Рунівщина на Полтавщині. Закінчив середню школу у 1967 році. Вступав до Харківського державного університету імені Горького, але не пройшов за конкурсом.

Військова служба У радянській армії з 1967 року. У 1971 році закінчив Саратовське вище військове інженерне училище хімічного захисту з відзнакою. Проходив військову службу у Військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту командиром взводу, командиром навчальної роти, командир окремого батальйону хімічного захисту. Військові звання "старший лейтенант" та "капітан" отримав достроково.

1982 року закінчив Військову академію хімічного захисту імені Маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенка. З 1982 — начальник штабу 28-го окремого полку хімічного захисту Уральського військового округу (Златоуст), з 1983 — командир цього полку. На чолі цього полку брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виконував бойові завдання у зоні катастрофи протягом 6 місяців. Був нагороджений орденом Червоної Зірки, а полк — вимпелом Міністра оборони СРСР «За мужність».

З 1986 — заступник начальника хімічних військ Уральського військового округу, начальник штабу хімічних військ Південної групи військ (Угорщина), начальник хімічних військ Західного стратегічного напрямку.

З 1991 року проходив військову службу у Туркестанському військовому окрузі начальником Державного хімічного науково-випробувального інституту-полігону, який дислокувався в м. Нукус Республіки Каракалпакстан. З червня 1993 — начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Далекосхідного військового округуУказ Президента Российской Федерации от 29.06.1993 № 978 «О назначении на должность, освобождении от должности и увольнении с военной службы офицеров Вооруженных Сил Российской Федерации, для которых штатом предусмотрены воинские звания высших офицеров». Генерал-майор (29.11.1993Указ Президента Российской Федерации от 29.11.1993 № 2018 «О присвоении воинских званий высших офицеров военнослужащим Вооруженных Сил Российской Федерации»). З 1996 року — начальник управління ліквідації хімічної зброї Військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) — заступник начальника Військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Відмовився від пропозиції стати начальником військ хімічного захисту Міністерства оборони України. Брав участь у ліквідації наслідків Нефтегірського землетрусу 1995 року.

Керівництво ФУБХУХО Росії З 29 квітня 2001 року — начальник Федерального управління з безпечного зберігання та знищення хімічної зброї при Російському агентстві з боєприпасів (з 15.11.2006 року — при Федеральному агентстві з промисловості, з 23.11.2009 — при Міністерстві промисловості та торгівлі Російської Федерації). Одночасно з жовтня 2001 по березень 2004 — член колегії Російського агентства з боєприпасівРаспоряжение Правительства Российской Федерации от 24 октября 2001 года № 1401-р «О членах коллегии Российского агентства по боеприпасам». На цій посаді очолював роботу з безпечного знищення хімічної зброї в Російській Федерації відповідно до прийнятих на себе міжнародних зобов'язань держави. До його компетенції входили також будівництво та експлуатація об'єктів зі знищення хімічної зброї.

27 вересня 2017 року взяв участь у церемонії знищення останнього хімічного боєприпасу в Російській Федерації на об'єкті " Кізнер ".

Автор понад 100 наукових праць у сфері хімії оборонного та подвійного призначення, володар 8 патентів на винаходи. Доктор технічних наук (2001), професор (2007). Член-кореспондент Російської академії з природничих наук (2006), член Всесвітньої академії наук комплексної безпеки (2005), член-кореспондент Російської інженерної академії (1999).

Обирався депутатом Златоустівської міської Ради народних депутатів Челябінської області (1985—1989), депутатом Верховної Ради Республіки Каракалпакстан (1993—1996).

Нагороди та почесні звання орден «За заслуги перед Батьківщиною» III ступеня (11.03.2016, указ № 110, За заслуги у зміцненні обороноздатності країни та високі особисті показники у службовій діяльності, виявлені при проведенні робіт з хімічного роззброєння),) орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня (18.11.2010, за заслуги у зміцненні обороноздатності країни та високі особисті показники у службовій діяльності)Указ Президента Российской Федерации № 1451 от 18.11.2010 «О награждении государственными наградами Российской Федерации») орден «За військові заслуги» (2004) орден Пошани (2001) орден Червоної Зірки (1986) орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (1985) медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня (1996) двічі лауреат Премії Уряду Російської Федерації у галузі науки і техніки (2007, 2013) Почесна грамота Уряду Російської Федерації (2010)Распоряжение Правительства Российской Федерации от 24 сентября 2010 года № 1584-р «О награждении Почетной грамотой Правительства Российской Федерации Капашина В. П.» Почесна грамота Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації (2006) " Почесний працівник галузі боєприпасів та спецхімії " (2004) " Почесний хімік " (2005) " Почесний працівник науки і техніки " (2006) " Почесний працівник гідрометеослужби Росії " Знак «Відміннику охорони здоров'я» (2005) " Почесний громадянин Удмуртської Республіки " (2010) «Заслужений будівельник Удмуртської Республіки» (2004)Указ Президента Удмуртской республики № 167 от 30 июля 2004 года «О присвоении почетных званий Удмуртской Республики» Почесний громадянин Кізнерського району Удмуртської республіки (2015) Почесний громадянин Камбарського району Удмуртської Республіки (2014) Почесний громадянин Почепського району Брянської області (2009) «Почесний громадянин Краснопартизанського району Саратовської області». "Почесний професор Іжевського державного технічного університету імені М. Т. Калашникова " (2014) «Заслужений будівельник Пензенської області». Почесний знак «За заслуги перед Кіровською областю» Медаль ордену «За заслуги перед Пензенською областю» (2013) Медаль «За відмінність у змаганнях» І місце (18.02.2016, Наказ МО РФ № 104, За заслуги у розвитку фізичної культури та спорту, високі результати, досягнуті в ході спортивних змагань)Награда Министра обороны / ОЭЖ «Химическое разоружение в Российской Федерации» Велика кількість нагород громадських та релігійних організацій, відомчих нагород

Розслідування У березні 2023 року українські правоохоронці виявили, що у власності Капашина є активи в місті Полтаві та Полтавській області. Загальна вартість вилучених активів складала — понад 1 млрд грн. До списку заблокованих активів входять більше ніж 20 комерційних об’єктів, понад 3 тисячі квадратних метрів житлової нерухомості та 17 земельних ділянок на території Полтавщини. Серед арештованого майна – будинок родини Капашина, готелі та ресторани преміум-класу, а також офісні й торговельно-розважальні центри загальною площею майже 30 тис. м²Російський генерал скупив майже весь весь центр Полтави: подробиці гучного ексклюзивного розслідування. 16.04.2025, 12:23Арештоване майно російського генерала Валерія Капашина у Полтаві: хто потенційно управлятиме ним. // Автор: Катерина Семисал. 25.04.2025, 14:42Майно російського генерала Капашина у Полтаві: чому виник конфлікт між військовими та керівником ОВА. // Автори: Катерина Семисал, Дарина Литвак. 29.04.2025, 20:14.

Примітки

Посилання Інформація на офіційному сайті Муніципальної освіти «Камбарський район» Біографічна довідка та фотографія на сайті «Союз ветеранів військ РХБЗ» Стаття «Це було дуже небезпечне та важке завдання» на офіційному сайті Спецбуду Росії, з біографічною довідкою та фотографією