Джудіт, Леді Монтефіоре (; також Єгудіт (); при народженні Барент Коен (); 20 лютого 1784 — 24 вересня 1862) — британська мовознавиця, музикантка, письменниця-мандрівниця і філантропка. Авторка першої єврейської кулінарної книги, написаної англійською мовою.
Ранні роки Джудіт Барент Коен, четверта дочка Леві Барента Коена та Лідії Діамантшлейфер, народилася 20 лютого 1784 року в Лондоні. Батько був багатим євреєм-ашкеназі.
Джудіт одружилася з сером Мозесом Монтефіоре 10 червня 1812 року. Шлюби між сефардами та ашкеназі не схвалювалися португальською синагогою; але Мозес вважав, що ці кастові упередження завдають шкоди найкращим інтересам юдаїзму, і хотів їх скасувати. Цей шлюб допоміг створити союз англійських євреїв. Після одруження вони оселилися у будинку у Нью-Корт, Сент-Світінс-лейн, по сусідству з Натаном Маєром Ротшильдом, який прожив там 13 років. Ймовірно, що це був Натан Маєр Ротшильд, засновник банківської родини Ротшильдів в Англії, з яким одна з її сестер, Ханна (1783—1850), одружилась у 1806 році.
Кар'єра Завзята мандрівниця, Джудіт Монтефіоре помічала біду й страждання навколо себе, особливо в «єврейських кварталах» міст, які відвідала у мандрах, і завжди мала напоготові якийсь план дій, щоб полегшити їх. З її приватних друкованих журналів видно, що вона була освідчена та з манерами, з сильним релігійним духом, вірна вченню та обрядам єврейської віри, але одночасно визнавала тих, хто дотримується інших вірувань. Джудіт швидко обурювалася через будь-яке приниження чи образу, нанесену її релігії чи народу.
Її розсудливість і розум вплинули на всі починання її чоловіка, і коли він пішов у відставку, управління його статками в благодійних справах здебільшого було на ній. Леді Монтефіоре супроводжувала чоловіка в усіх його закордонних місіях до 1859 року, була благодійним генієм його пам'ятних експедицій на Святу землю, у Дамаск, Санкт-Петербург і Рим. Відзначалася мовними здібностями. Під час подорожі до Російської імперії 1846 року вона невтомно намагалася полегшити нещастя, які бачила навколо себе. Дружина і дочка російського губернатора відвідали її з урочистим візитом і висловили захоплення, яке вона викликала у всіх класів. Її симпатії були значно розширені подорожами; два журнали деяких із цих подорожей вона опублікувала анонімно. Саме в цей період Монтефіоре написала і опублікувала першу єврейську кулінарну книгу англійською мовою «Єврейський посібник» ().
Пізні роки, смерть і вшанування Протягом кількох років її здоров'я було настільки поганим, що вони проводили більшу частину свого часу в Європі в надії його покращити, але вона нарешті стала занадто слабкою, щоб подорожувати, і останні роки життя проводила в Лондоні й Рамсгейті. За кілька місяців до її смерті пара відсвяткувала золоту річницю весілля, на цей же період припало часткове відновлення здоров'я Джудіт.
24 вересня 1862 року, обмінявшись благословеннями зі своїм чоловіком, вона померла.
Сер Мозес заснував на її честь коледж Джудіт Леді Монтефіоре в Рамсгейті.
Виноски
Бібліографія Jew. Chron. 3 October 1863 Kayserling, Die Judischen Frauen, pp. 272–275, 1308 Loewe, L. Diaries of Sir Muses and Lady Montefiore, 1890. Morals, Eminent Israelites, pp. 240–312 Wolf, Lucien. Life (of Sir Moses Montefiore), pp. 189–212
Посилання
Роботи Джудіт Монтефіоре або про неї в Інтернет-архіві