Palaeonictis — вимерлий рід ссавців у вимерлій родині оксієнових, що існував з пізнього палеоцену до раннього еоцену в Європі та Північній Америці.
Опис Palaeonictis нагадують велику сучасну росомаху. Тварина мала важкі щелепи і тупі міцні зуби, які більше підходять для дроблення кісток, ніж для нарізки м'яса. Це означало, що Palaeonictis був принаймні частково падлоїдом. Найбільший вид, Palaeonictis peloria відомий з неповної щелепи, довжина якої напевно мала понад 20 сантиметрів. Ця тварина була найбільшим хижаком у своїй екосистемі. 55 мільйонів років тому P. occidentalis (розміром з ведмедя) еволюціонував у меншу P. wingi (розміром з койот) протягом 200 000 років на початку еоцену через глобальне потепління (палеокліматологія). До кінця раннього еоцену (50 мільйонів років тому) Palaeonictis зник з Північної Америки, а до початку еоцену (55 мільйонів років тому) останній вид P. gigantea зник з Європи.
Зв'язки Філогенетичні відносини роду Palaeonictis показані на наступній кладограміF. Solé, E. Gheerbrant, and M. Godinot. (2011.) "New data on the Oxyaenidae from the Early Eocene of Europe; biostratigraphic, paleobiogeographic and paleoecologic implications." Palaeontologia Electronica 14(2):13A:1-41Solé, F. & Ladevèze, S. (2017.) "Evolution of the hypercarnivorous dentition in mammals (Metatheria, Eutheria) and its bearing on the development of tribosphenic molars." Evolution & Development, 19(2), 56–68.Prevosti, F. J. & Forasiepi, A. M. (2018.) "Introduction. Evolution of South American Mammalian Predators During the Cenozoic: Paleobiogeographic and Paleoenvironmental Contingencies" :
Примітки