Костянтин Степанович Козло́вський ( 3 червня 1906, Київ — 7 березня 1975, Київ) — український радянський художник.
Біографія Народився року в місті Києві (нині Україна). Упродовж 1922—1924 років навчався у Київському художньо-індустріальному технікумі, де його викладачами були зокрема Михайло Козик, Юхим Михайлів, Костянтин Єлева; у 1925—1930 роках — у Київському художньому інституті у Софії Налепинської-Бойчук і Іларіона Плещинського.
У 1930-х роках був репресований. Реабілітований у 1958 році. Помер у Києві 7 березня 1975 року.
Творчість Працював у галузі станкового живопису (створював пейзажі, портрети) і графіки (естампи, гравюри, екслібриси). Серед робіт: живопис
«Пиляр» (1929); «Зчищують сніг» (1929); «Межа осідлості» (1930); «Ґетто Єрусалимка» (1930); Портрет-дереворит Архипа Тесленка (1936) «Завод „Більшовик“» (1960–1970-ті); «Київський пам'ятник саперам» (1960–1970-ті); «Фонтан у Першотравневому парку» (1960–1970-ті); «Україно моя, Україно» (1960–1970-ті); «Стара панорама Дніпра» (1960–1970-ті); «Станція метро „Дніпро“» (1960–1970-ті); «Площа Богдана Хмельницького» (1960–1970-ті); «Автопортрет» (1960–1970-ті). </div> Автор екслібрисів Анни Ахматової (1965), Дмитра Гринька (1967), Віри Балабан, Б. Лівиха (1970), П. Амбура, С. Вуля, М. Дьоміна, Л. Житомирського, Я. Бердичевського (усі — 1970-ті роки).
Література Козловський Костянтин Степанович // ;