Євген Тадейович Ждано́вський ( березень 1892, Ясинуватка — 8 серпня 1949, Сибір) — український і болгарський співак (бас).
Біографія Народився у березні 1892 року в селі Ясинуватці (нині у межах міста Миколаєва, Україна). Освіту здобув в Одеській духовній семінарії, де був солістом церковного хору. Протягом 1908—1912 років навчався у Московській консерваторії, був учнем Варвари Зарудної. 1911 року у Москві дебютував на сцені.
Упродовж 1912—1917 років був солістом Опери Сергія Зиміна; у 1919—1924 роках — Большого театру у Москві. На початку 1920-х років гастролював в Одесі, Києві.
1924 року виїхав до Італії, де в Мілані удосконалював майстерність у професора Вітторіо Ванцо. Одночасно у 1925—1929 роках був солістом міланського театру «Ла Скали». З 1929 року — болгарський підданий. У 1929—1944 роках — соліст Софійської народної опери.
Гастролював в Мадриді (театр «Реал», 1924), Римі, Наваррі, Вероні, Болоньї, Палермо, Мілані («Ла Скала», 1930, 1933, 1938, 1941), Барселоні, Празі, Парижі, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айресі, співав у Нью-Йорку («Метрополітен-опера»).
У 1944 році репресований. Загинув 8 серпня 1949 року у Сибіру. Посмертно реабілітований.
Партії
Руслан, Сусанін («Руслан і Людмила», «Життя за царя» Михайла Глінки); Борис Годунов, Іван Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» Модеста Мусоргського); Салтан («Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова); Мефістофель («Фауст» Шарля Ґуно); Мельник («Русалка» Олександра Даргомижського); Галицький («Князь Ігор» Олександра Бородіна); Фафнер, Хундінг, Генріх Птахолов («Золото Рейну», «Валькірія», «Лоенгрін» Ріхарда Вагнера), Ніла канта («Лакме» Лео Деліба); Великий інквізитор («Дон Карлос» Джузеппе Верді); Альвізе («Джоконда» Амількаре Понк'єллі); Осмін («Викрадення із сералю» Вольфганга Амадея Моцарта). </div> Література Ждановський Євген // ; І. М. Лисенко. Ждановський Євген Тадейович // Словник співаків України. Київ. 1997, сторінки 103—104 ;