Орлі́вка — село в Україні, у Свеській селищній територіальній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 500 осіб (2025 р.). До 2020 орган місцевого самоврядування — Орлівська сільська рада, до складу якої входили також села Ржане і Шевченкове.
Географія Село Орлівка знаходиться на лівому березі річки Свіса в центральній частині Шосткинського району, вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Свеса, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване селище Ямпіль. По селу протікає річка В'язова.
Назва За легендою, колись у цих краях гніздилися волелюдні орли. Народний переказ пояснює назву села: мисливець, який забив із рушниці орлицю, поліз до гнізда, щоб забрати орлят, та впав і вбився. З того часу в народі існує таке прислів'я: «Чоловік поліз до Орлівки, та й лишився своєї голівки».
Історія Ця місцевість була частиною території слов'янських племен — сіверян. У XVII ст. входила до Новгород — Сіверського повіту Чернігівського воєводства Речі Посполитої.
Під час прокладання шляхової дороги в 1911–1912 рр. на центральному майдані було знайдено могильник. В землі були поховані черепа 5 — 7 відрубаних від скелетів людських голів. Це є підтвердженням історичних подій ХІІІ ст.
Перша датована згадка про село належить до 1647 року. Ось відомості про с. Орлівка з архівних матеріалів «Черниговские губернские ведомости» 1854 р. № 32 : "Село Орловка с трьох сторон окружено огромными сосновыми лесами, а с четвертой, с северо — запада, примыкает к местечку Янполю. Село это очень древнее и существует более 200 лет — потому, что в 1647 году упоминается здесь церковь. Надпись на камне, где стояла церковь : «Обновися сей храм Рождества Богородицы года 1647».
Після звільнення земель від поляків Орлівка була приєднана гетьманом І.Самойловичем до Ямпільського староства і знаходилась серед гетьманських маєтків. Після усунення Самойловича Орлівка разом з іншими хуторами та селами перейшла до І.Мазепи. Після засудження І.Мазепи Петро І віддав село з Ямполем О.Меншикову. А коли у нього маєтки були відібрані, то Орлівка разом з іншими ямпільськими селами була відписана до царських земель. В 1764 р. Катерина II подарувала весь Ямпільський повіт, у тому числі і Орлівку І.Неплюєву.
В 1775 році Неплюєвим в с. Орлівці був закладений кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Будівництво закінчили в 1779 р., освячення відбулося 8 вересня (старий стиль). З того часу встановлено місцеве храмове свято «Пречиста» — 21 вересня.
У 1896 році 15 сімей вирушили на Байкал та 1897 році заснували там село Заріччя, що в Кабанському районі Бурятії.
Пізніше значна частина селян працювала на Свеському цукровому заводі і в механічних майстернях, які належали Неплюєву. Ті селяни, які працювала в механічних майстернях, були тісно зв'язані з революційною боротьбою Свеських робітників і брали активну участь в революційних виступах в 1905–1907 роках. Активним учасником революційних подій цього періоду був житель с. Орлівки — Остапенко Яків Сергійович, який за революційну діяльність був у засланні.
Після революції 1905–1907 рр. в роки столипінських аграрних законів в селі почалось різке розшарування. Частина селян — бідняків залишили клапті землі і пішли на заробітки.
Перша в селі школа була збудована сільською громадою в 1864–1865 роках. Першим учителем був церковний служник Прудник Онисій Іванович. В 1884 році була заснована казенна школа з трирічним навчанням
Радянська окупація розпочалась в лютому 1918 р.
У серпні 1929 року у селі розпочався процес примусової колективізації, було створено колгоспи. У 1930 р. — колгосп «Червона річка», в 1931 — «Червоний хутір» та «Червоний жовтень».
Роки голодомору майже не торкнулися села.
В роки Другої світової війни 760 жителів воювало на фронтах, 450 з них загинуло, 423 відзначені урядовими нагородами. Ніколи не зітреться з пам'яті орлівчан спомин про жахливу трагедію 19 березня 1942 року, коли нацистські карателі розстріляли 112 мирних жителів.
Село відвойоване від німецько-нацистських загарбників 1 вересня 1943 року воїнами 6-ї гвардійської стрілецької дивізії російської армії.
Післявоєнна розбудова принесла перші наслідки в 1947 році — було зібрано добрий врожай. В 1951 році чотири колгоспи об'єдналися в один — «Комуніст». У 1954 році колгосп став "мільйонером". У 1955 році був посаджений сад площею 90 га.
Сьогодення Зараз у селі працює ТОВ агрофірма «Орлівська», вона спеціалізується на вирощуванні зернових і овочевих культур. Тут створена державна сортовипробувальна дільниця, на якій досліджуються 25 сортів пшениці, 22 сорти ячменю та 19 сортів картоплі. В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, ФАП, кілька магазинів приватних підприємців.
18 квітня 2024 року російські військові скинули на село чотири керовані авіабомби. В результаті обстрілу було пошкоджено приватне підприємство, лінію електропередач та приватні будинки, як повідомляє оперативне командування “Північ”. Найбільших руйнувань зазнав житловий будинок на північній околиці села, говорить староста села Володимир Гончаров.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська104596.50%російська363.32%румунська10.09%інші не визначилися10.09%Усього1083100%
Відомі люди Волк Валентина Пилипівна — свинарка колгоспу «Комуніст» Ямпільського району Сумської області Української РСР, Герой Соціалістичної Праці. Заболотній В'ячеслав Анатолійович — військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни. Загинув під Волновахою. Касьяненко Євгенія Карпівна — педагог, вчителька Першотравневої середньої школи Буринського району Сумської області. Герой Соціалістичної Праці (1.07.1968). Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Комендант Віктор Дмитрович — новатор виробництва, бригадир бригади котельників Свеського насосного заводу Ямпільського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Товстуха Леонід Самійлович — народний художник України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, автор гобеленів.
Галерея
Примітки
Посилання Інформація про село "Велику шкоду нанесло": мешканці Орлівки на Сумщині розповіли про російську атаку КАБами