Бе́рнат Му́нкачі (, 12 березня 1860, Надьварад, (Орадя), Трансільванія, тепер Румунія — 21 вересня 1937, Будапешт, Угорщина) — угорський мовознавець та етнограф, один з засновників угрознавства, академік Угорської АН (з 1910 року).
У 1882 році Бернат Мункачі скінчив навчання у Будапештському університеті і подальше своє життя цілком присвятив вивченню фіно-угорських і тюркських народів Поволжя і Західного Сибіру (удмурти, ханти, мансі, чуваші тощо) та їх мовним і культурним зв'язкам з угорцями, в тому числі і безпосереднім польовим дослідженням, фактично ставши одним із засновників угрознавства у світі. Так, у 1885 році він перебував в Уфімській губернії Російської імперії, де з метою вивчення місцевого населення відвідав 6 повітів. З вуст Савви Василича, удмуртського казкаряУродженець присілку Шактапі (Великий Цибір) Малмизького повіту Вятської губернії, записав удмуртську народну казку «Калмез бакатыръёс» («Калмезькі богатирі»).
Б. Мункачі редагував часопис «Ethnographia», заснував часопис «Келеті семлє» («Keleti Szemle»), у 1904 році організував Угорський комітет Міжнародного товариства Середньої і Східної Азії.
У 1915–16 роки Мункачі перебував у Естергомському таборі, де записував тексти від 25 полонених у ході Першої світової війни російських солдатів удмуртської національності.
Дослідження Берната Мункачі, як прикладні (величезна колекція мовних текстів), так і теоретичні (висновки з історії, порівняльного мовознавства і діалектології народів Поволжя і Західного Сибіру), є актуальними і дуже цінними і в наш час.
Наукові праці Основні наукові спраці Б. Мункачі в галузі порівняльної лінгвістики, тюркології, іраністики та етнографії, деякі з них видано вже після смерті вченого іншими фіноугрознавцями:
Votják nyelvmutatványok. Ugor füzetek 5., Budapest, 1884. Votják népköltészeti hagyományok., Budapest, 1887. A votják nyelv szótára., Budapest, 1890—1896. Vogul népköltési gyűjtemény. köt I—IV., Budapest, 1892, 1892, 1893, 1896. (A jegyzeteket tartalmazó 2. kötetek megjelenési évei: 1902, 1910, 1952, 1963 &ndash ; az utóbbi kettőt Kálmán Béla rendezte sajtó alá; a II. részhez egy 3. kötet is megjelent 1921-ben.) A vogul nyelvjárások szóragozásukban ismertetve., Budapest, 1894. Déli osztják szójegyzék. (Pápai Károly gyűjtése alapján). Ugor füzetek 12., Budapest, 1896. Árja és kaukázusi elemek a finn–magyar nyelvekben I., Budapest, 1901. Volksbräuche und Volksdichtung der Wotjaken., MSFOu 102. Herausgeben von D. R. Fuchs, Helsinki, 1952.
Примітки
Джерела та література Munkácsi N. Egy nagy Magyar Nyelvész. I.M.I.T Kiadása, Budapest, 1943. Kálmán B. Munkácsi Bernát emlékezete, «Magyar Tud. Akad., Nyelves Irodalomtudományi Osztályának Közleményei», 1960, 16 köt., № 1—4. Kálmán B. Munkácsi Bernát. A Magyar múlt tudósai. — Akadémiai Kiadó, Budapest, 1981. — 179 o. —ISBN 963-05-2487-2. Бернат Мункачи и вопросы удмуртской этнографии // Венгерские ученые и пермская филология. — Устинов, 1987. — С. 25-34. Уваров А. Н. Подарок Мункачи: песни и сказания / составитель и автор предисловия А. Н. Уваров. — Ижевск: Удмуртия, 1983. — 192 с.
Посилання Бернат Мункачі у БСЭ (Великій радянській енциклопедії)