Kuehneotherium — ранній рід ссавцеподібних тварин, який жив упродовж пізнього тріасу — ранньої юри і характеризується перевернутим трикутним малюнком горбків молярів. Хоча було знайдено багато скам'янілостей, вони обмежуються зубами, фрагментами зубів і фрагментами нижньої щелепи. Рід включає Kuehneotherium praecursoris і всі споріднені види. Його вперше назвали та описали Доріс М. Кермак, К. А. Кермак і Френсіс Муссет у листопаді 1967 року. Родина Kuehneotheriidae і рід Kuehneotherium були створені для розміщення одного виду Kuehneotherium praecursoris. Моделювання, засноване на порівнянні щелепи Kuehneotherium з іншими ссавцеподібними, вказує на те, що вид був розміром із сучасну землерийку в дорослому віці вагою від 4 до 5.5 грамів.
Kuehneotherium вважається комахоїдним, який міг споживати лише м'якотілих комах, таких як міль. Його зуби були сформовані для вертикального різання і не могли розчавити більш тверду здобич. Він жив поряд з іншою ранньою формою ссавців, Morganucodon, що мав зуби, які могли розчавити більш складних комах, наприклад жуків. Ця різниця в харчуванні показує, що ранні форми ссавців пристосувалися мати окремі харчові ніші, щоб вони не конкурували за їжуGill, Pam, M.D. Morganucodon – lower jaw of an early mammal, Animal Bytes 13 June 2013. Web. retrieved http://animalbytescambridge.wordpress.com/2013/06/05/morganucodon-lower-jaw-of-an-early-mammal/#comments.
Види Рештки Kuehneotherium praecursoris були знайдені в кар’єрі Pontalun в Південному Уельсі. Відкладення, знайдене у вапняку, належить до пізнього тріасу (Whiteside and Marshall 2008). Додаткові скам'янілості Kuehneotherium були знайдені в гірських утвореннях ранньої юри Британії (Сомерсет) і пізнього тріасу Франції (Сен-Ніколя-де-Порте), Люксембургу та Гренландії; зразки Kuehneotherium для Сен-Ніколя-де-Порте були названі K. stanislavi.
Палеосередовище Протягом епохи пізнього тріасу суперконтинент Пангея був недоторканим, дозволяючи легкий обмін і міграцію тварин через сполучені континенти. Це пояснює широке розповсюдження скам'янілостей Kuehneotherium, знайдених у Гренландії та Європі. Коли під час юрського періоду континенти почали розколюватися, мілкі моря вкрили Британські острови, де вперше був знайдений кюнеотерій. Його останки були зметені у вапнякові печери та тріщини, утворені мілководними морями, і збереглися як скам'янілості в уламкових відкладах.
Клімат, в якому жив кюнеотерій, був жарким і сухим протягом цієї частини раннього мезозою. Хвойні рослини процвітали і поширювалися по всій Пангеї. Коли континенти розділилися на частини під час ранньої юрського періоду, клімат був більш вологим. Папороті, хвощі, цикади й мохи були поширені як у тріасі, так і в юрі, однак вони були більш поширеними у більш вологий юрський періодBenton, Michael J. (2005) "Vertebrate Palaeontology" pg. 138-139, 189-190, and 300-306.
Філогенетика Філогенетична позиція Kuehneotherium була широко обговореною. Колись Kuehneotherium був класифікований як ссавець клади Theria. Однак було знайдено додаткові скам'янілості базових ссавців, які передували кюнеотерію в геологічній шкалі часу, і зв'язки ранніх ссавців були переоцінені. Kuehneotherium тепер розміщений у більш базальній кладі під назвою Holotheria. Kuehneotherium preacursoris є першим ссавцем, класифікованим як голотерій. До голотерій належать види, у яких головний і допоміжний корінні зуби розташовані трикутником. Місце Kuehneotherium в Holotheria вважається нестабільним, оскільки важко визначити видові характеристики, спираючись лише на фрагменти нижньої щелепи та зубів:
Примітки