А́кіта (, ) — місто в Японії, в префектурі Акіта.

Короткі відомості Акіта розташована в західній частині префектури. Вона входить до списку центральних міст Японії, є адміністративним центром префектури і одним з найбільших населених пунктів регіону Тохоку. Акіта виникла на основі призамкового містечка володарів Кубота-хану і порту Цутідзакі, призначеного для купецьких кораблів Японського моря.

У центрі міста розташовані торговельно-комерційні райони, на півночі — Акітський порт і Акітська теплова електростанція, а на півдні — аеропорт Акіта. Також, на території міста, в районі Ябасе, знаходяться найбільші в Японії нафтові родовища, використання яких поки що призупинено.

Акіта славиться «акітськими красунями», якісним саке та найвищими показниками його споживання в усій Японії.

Станом на року площа міста становила км². Станом на року населення міста становило осіб.

Географія

Акіта розташована на північно-східних берегах Японського моря, у південній частині рівнини Акіта, якою протікають дві великі водні артерії — річка Омоно і Акітський канал. У східних районах міста переважають пагорби і гори.

Акіта межує на півночі з містом Катаґамі, містечками Ґодзьоме й Ікава, та селом Камікоані. На сході вона має спільний кордон з містами Кітаакіта і Сембоку. На південному сході Акіту підпирає місто Дайсен, а на півдні — Юрі-Хондзьо. Західна сторона міста Акіта омивається водами Японського моря.

Площа Акіти складає км². Довжина міста з півночі на південь дорівнює близько 46,20 км, а з заходу на схід — 43,03 км. Найвищою точкою Акіти є перевал Сіракоморі — 1 179,1 м. . Близько 45.65 га території міста займають лісові масиви, а 18,46 га — парки.Статистичні дані з сайт міста Акіта .

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).Клімат Акіти

Історія

Поселення на території Акітської рівнини існували у палеоліті і неоліті. На початку 1 тисячоллітя великі поселення переросли в городища. Ймовірно, вони були центрами племен емісі, автохтонного дояпонського населення регіону.

У 733 році на територію сучасної Акіти прибули яматоські завойовники, нащадки більшої частини сучасних японців, і заснували тут замок Акіта — адміністративний і пацифікаційний центр молодої японської держави на землях емісі. У ХІ столітті, у результаті остаточного підкорення автохтонів і об'єднання острова Хонсю під владою японських монархів, замок був покинутий.

У 1604 році, після встановлення Едоського сьоґунату, рід Сатаке, що володів землями провінції Хітаті у районі сучасної префектури Ібаракі, був насильно переведений центральною владою керувати землями Акітської рівнини. Голова цього роду Сатаке Йосінобу збудував у лісі Ядоме замок Кубота, біля якого заклав однойменне призамкове містечко — майбутню Акіту. До середини 19 століття, впродовж усього періоду Едо, містечко Кубота відігравало роль суспільно-економічного центру Кубота-хану, володіння роду Сатаке.

У результаті адміністративних реформ 1871 року Кубота-хан було перейменовано на Акіта-хан, а містечко Кубота — на Акіту. Незабаром хан ліквідували, створивши на його місці префектуру Акіта, а містечко перетворили на її політико-адміністративний центр.

1 квітня 1889 року містечку Акіта було надано статус міста. 1901 року для обслуговування міського порту збудували електростанцію, а з 1902 року — Акітський залізничний вокзал. 1914 року в районі Ябасе було відкрито нафтові родовища, що дало поштовх господарчому розвитку міста. Проте з початком Другої світової війни і поступовим занепадом японської економіки, місто опинилося у кризі. Під час війни, 1945 року 134 літаків авіації США бомбардували міський порт Цутідзакі.

З настанням мирної епохи почалася відбудова міста. 1949 року було засновано Акітський університет, 1961 року відкрито аеропорт, а 1975 року започатковано аналог локальної біржі — Акітський центральний ринок оптових продажів товарів.

1 квітня 1997 Акіта була занесена до списку центральних міст Японії.

Пам'ятки <div style='text-align: left;'> Пам'яткаОписПам'яткаОписЗамок Акіта — форпост японської держави Ямато на землях акітських автохтонів еміші впродовж 8 — 11 століть. Сьогодні від нього збереглися лише руїни. Ряд будівель і головні ворота реставровані.Замок Кубота — «мозок» і «серце» середньовічного Кубота-хану, володіння самурайського роду Сатаке. Протягом декількох сот років укріплення цього замку залишаються символом Акіти.Тентокудзі — буддистський монастир 15 століття дзенівської секти Сото. Первісно знаходився на території сучасної префектури Ібаракі, але був перенесений родом Сатаке у 17 столітті до Акіти. Служив усипальницею цього роду.Стоянка Дзідзоден — археологічний комплекс представлений палеолітичним і неолітичним поселенням, а також городищем періоду Яйой. Більшість споруд пам'ятки реставровані мешканцями міста, а вона сама служить краєзнавчим музеєм.

Музеї Художній музей Акіти

Транспорт Аеропорт Акіта

Освіта Акітський університет

Міста-побратими Акіта підтримує дружні відносини з 5 містами світу та 1 містом і 1 містечком ЯпоніїДані сайту міста Акіта .:

Ланчжоу, КНР (1982) Пассау, Німеччина (1984) Кенай, США (1992) Владивосток, Росія (1992) Сент-Клауд, США (2006) Хітатіота, префектура Ібаракі (1977) Дайґо, повіт Кудзі, префектура Ібаракі (1982)

Примітки

Джерела та література

Посилання

Офіційна сторінка міста Акіта