Пустові́йтове — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 1164 осіб (на 2011 рік). До 2020 орган місцевого самоврядування — Пустовійтівська сільська рада. Окрім Пустовійтового, сільській раді було підпорядковане село Балабушині Верби. День села — 9 травня.Пустовійтівська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
Географія Село розташоване на березі річки Сухий Омельник, вище за течією за 2 км лежить село Новодорожнє, нижче за течією за 1 км — село Махнівка.
Село оточують рівнинні, слабохвилясті поля. Вони покриті чорноземом. Клімат помірно-континентальний з середньорічною сумою опадів 460—470 міліметрів. Середньорічна температура повітря +7,5°C.
Рослинність краю характерна для степової зони. Ліси відсутні, окрім польових лісонасаджень та садів у мешканців села.
Тваринний світ збіднілий внаслідок орання степів та осушення частини боліт.
Історія Пустовійтівка уперше згадується 1732 р. як свіжопоселена слобідка, заснована миргородським полковником Павлом Апостолом, сином гетьмана Д. Апостола (хоча шляхтич чи то просто значна людина з Кременчуччини Павло Пустовійт згаданий 1647, отже, можливо, назва хутора-селища ще з середини XVII ст.). По смерті П. Апостола 1736 хутором Пустовойтовим володіє чоловік його сестри — бунчуковий товариш Петро Кулябка (стан на 1743). Селище входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, з 1781 — до Городиського повіту Київського намісництва. З 1789 — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 року Кременчуцького повіту Малоросії, з 1802 року до Полтавської губернії.
У 1850 році Пустовійтове реорганізоване у містечко. За переписом 1859 року у ньому було 196 дворів, мешкало 1008 жителів.
Село належало поміщику Федору Базилевському, пізніше (до Жовтневої революції 1917 року) В. О. Остроградському.
У Пустовійтовому у березні 1862 року відбулося повстання селян проти підписання Уставної грамоти, про яке, навіть, була розміщена стаття в часописі "Основа" , де детально розповідається про цю подію. А у 1916 році — повстання жінок, полільниць буряків. У селі існувала церква, земське однокласне, пізніше трьохкласне училище, церковно-парафіяльна школа для дівчаток.
Радянську окупація в Пустовійтовому розпочалась у січні 1918 року. У березні 1923 року село, як центр сільради, було віднесено до складу Глобинського району. Тоді мешкало у селі 2356 жителів.
На території села у 1918 році створено Пустовійтівський бурякорадгосп на землях, які належали В. О. Остроградському. До 1924 року радгосп був у складі Глобинського цукрокомбінату, а з 1924 року став самостійним господарством.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 68 жителів села Пустовійтове загинули від голоду.Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
У вересні 1941 року село окупували німці. У роки Радянсько-німецької війни майже 700 жителів села узяли участь у війні, понад 200 чоловік загинуло, 190 жителів Пустовійтового було відправлено на роботи до Німеччини. Пустовійтове було визволене від німців 27 вересня 1943 року.
Пустовійтове було радіофіковане у 1953 році, електрифіковане у 1966 році.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.
Економіка Виробнича спеціалізація підприємств розташованих на території Пустовійтівської сільської ради: виробництво зерна і технічних культур.
Населення За переписом 1859 року в ньому було 196 дворів, мешкало 1008 жителів. У березні 1923 року у селі 2356 жителів. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1164 жителі, 708 дворів.
Кількість населення у селі змінювалась таким чином: Динаміка населення1859192320012011 1008 2356 1283 1164
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська123496.18%російська372.88%білоруська60.47%румунська40.31%інші/не вказали20.16%Усього1283100%
Цікаві факти На території села знайдено скарб із 96 монет (13-18 століття).
Інфраструктура На території села працюють: дитячий садок школа І-ІІІ ступенів амбулаторія загальної практики сімейної медицини ФП будинок культури функціонує сільська бібліотека
Особистості Серед уродженців села — Герой Радянського Союзу Василь ХильчукХильчук Василь Никифорович , І. І. Бердник кавалер ордена Червоного Прапора, учасник Параду Перемоги на Красній Площі в Москві. Герої Соціалістичної Праці Р. Ф. Грущенко, А. Ю. Панченко, П. А. Хрей. Іванчик Віктор Петрович — український підприємець, заслужений працівник сільського господарства України. Вихристюк Сергій Григорович — прапорщик, командир евакуаційного відділення взводу МТЗ 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Загинув під час обстрілу в зоні АТО. Клочко Марія Олександрівна — народний депутат ВРУ 3-го скликання. Мазоренко Дмитро Іванович — кандидат технічних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, ректор Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П. Василенка.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область
Примітки
Посилання Погода в селі Пустовійтове