Камінь голоду або «голодний камінь» () — гідрологічний орієнтир і пам'ятка в Центральній Європі, позначка низького рівня води, попередження про голод. Їх встановлювали в Німеччині та в поселеннях етнічних німців по всій Європі в XV–XIX століттях.
Камені голоду ставили в річку під час посухи, щоб позначити рівень води як попередження майбутнім поколінням про те, що їм доведеться пережити труднощі, пов'язані з голодом, якщо вода знову опуститься до цього рівня. Низький рівень води може бути перешкодою також для судноплавства. Один із найвідоміших екземплярів на річці Ельба в Дєчіні (Чехія) має попередження: «Плач, коли побачиш мене» ().
Історія каменів голоду
Історія каменів голоду сягає XV століття. Ранні написи датуються 1417, 1473, 1616, 1654 і 1666 роками.
Багато з цих каменів з різьбленням або іншими творами мистецтва поставили у голодні 1816–1817 роки, які настали після виверження вулкана ТамбораLederer, David. German History in Global and Transnational Perspective, Springer. Aug. 8, 2017. pp. 24.
У загальну свідомість вони увійшли у другій половині ХІХ століття завдяки повідомленням у газетах й описам мандрівників. Так, 30 серпня 1876 року газета «Teplitzer Zeitung» написала: «Внаслідок тривалої посухи Ельба відкриває сумне видовище, якого не бачили з 1842 року: камені голоду стирчать всюди, а позначка рівня води дрезденського мосту більше не торкається поверхні річки. Через посуху на богемському маршруті рух пароплавів уже призупинили, а між Дрезденом і Дєчіним зупинять за кілька днів, якщо не буде дощу»Kleine Chronik.: Teplitzer Zeitung, 30. August 1876, Nr. 98..
1857 року повідомили, що біля Цвінгенберга в Неккарі є камені голоду з викарбуваними роками: 1590, 1766, 1814, 1822, 1832, 1834, 1842 і 1857Augsburger Tagblatt, No. 270. Freitag 2. Oktober 1857, S. 2138).
За повідомлення «» 1893 року, ці камені відзначають роки посухи, «коли не було метеорологічних станцій». Часопис назвав їх «відмітками найнижчого рівня води в найпосушливіші роки, своєрідною метеорологічною хронікою», зазначивши, що це стосується не лише Ельби, але й таких річок як Фульда та ВезерDas Versiegen unserer Ströme. In: Linzer Tages-Post. 3. September 1893, S. 1..
Були також повідомлення про камені на Рейні, наприклад, біля Шаффгаузена (1898)Die Hungersteine. In: Linzer Tages-Post. 3. März 1998, S. 5.. Пізніше, під час своєї подорожі до Рейну в 1923 році, написав: «Камені голоду були заховані у воді протягом десятиліть. Коли вони з'являються, виявляють сліди людських рук»Alfons Paquet: Der Rhein, eine Reise. Societäts-Druckerei, Frankfurt am Main 1923, Kapitel 5. (Projekt Gutenberg, abgerufen am 19. August 2018).
1918 року камінь голоду в річищі Ельби, поблизу Дєчіна, показався під час маловоддя, яке збіглося з голодом під час Першої світової війниAssociated Press. "'Hunger Stone' appears, " The New York Times. Aug. 1, 1918. pp. 1. Камені голоду знову оголилися у Нідерландах, Німеччині та Чехії у 2018 і 2022 роках; у Німеччині в 2026.
Відомі камені голоду РічкаРозташуванняОписЗображенняЕльбаДєчін, лівий берег Ельби, нижче мосту ЄлизаветиВеликий камінь приблизно 6 м³ позначає низький рівень води Ельби різними датами. Найстаріший розбірливий напис датується 1616 роком. Старіші написи (1417, 1473) з часом стерлися кораблями, що стояли на якорі. На камені також написано чеське прислів'я «Дівчино, не плач і не нарікай, коли буде сухо, поле поливай» (). Його, ймовірно, висловив у 1938 році виробник насосів Франтішек Зігмунд. Відсилка до давнішого німецького попередження: «Плач, коли побачиш мене». Цей камінь голоду є однією з найстаріших гідрологічних пам'яток річки Ельба.Ельба біля ДєчінаКамінь із датою римськими цифрами: MDCLXVI (1666)ЕльбаТєхловіце біля ДєчінаКамінь з кількома датами: 1892, 1903, 1904, 1911, 1928, 1963, 2015Ельба, частина ДєчінаБлизько десяти каменів з роками 1842, 1868, 1892, 1904 і 2015Ельба, біля прикордонного переходуЕльбаБад-Шандау, під колишнім будинком кондуктораП'ять років між 1928 і 2015 роками витесані на кам'яній плитіЕльбабіля села Кенігштайн1681 рікЕльбаКенігштайн, лівий берег біля річки Бєла1952, 2003, 2015ЕльбаШтадт-Велен1868ЕльбаПірнаЗа даними міського архіву, існував камінь із датою 1115, але його розташування вже невідоме. Біля Оберпоста є камінь, на якому витесано понад п'ятнадцять років між 1707 і 2015 рокамиЕльбаДрезден-Пільниц, біля сходів західного сфінкса замку Пільниц1778, 1893, 1904, 2003, 2018.ЕльбаДрезден-1893, 1899, 2003, 2015.ЕльбаДрезден-2016ЕльбаДрезден-Камінь 2 на 2 метри біля 48,7 кілометра з роками: 1930, 1943, 1947, 1950, 1963 тощоЕльбаДрезден-Брила пісковика з роком 2019, правий берег Ельби, під аркою мостуЕльбаРадебойль, біля порту пароплавів1811ЕльбаМайсенЗа записом Йоганна Фрідріха Усінуса, камінь знайшли 1746 року з різьбленням 1654 рокуЕльбаТоргау, з правого боку біля зруйнованого мостуМожна побачити на рівні води 50 см і нижчеЕльбаШенебек (Ельба), біля 311 кілометра на правому березі річкиРозміром 1,5х1,5х2 метри і вагою 10 тоннЕльбаШенебек (Ельба), музей міста (раніше в порту)Розмір 47 см, 1904 рікЕльбаВестерг'юзен, частина МагдебургуЕльбаМагдебург, ДомфельзенЧервоний пісковик Хунгерфельзен (букв. «скеля голоду»); серпень 2018ЕльбаБлекеде, біля поромного порту550-й кілометр. Витесане речення: Geht dieser Stein unter, wird das Leben wieder bunter (букв. Коли цей камінь потоне, життя знову стане яскравішим)МозельТрабен-Трарбах, лівий берег річкипівніч від містечка АнгермюндеРейнВормс, на 449,4 кілометрі на лівому березі РейнуКілька каменів із датами від 1857 до 2009ВезерПоблизу Хаєна (Еммерталя), на лівому березі річкиЧервоний пісковикВезер, південно-східний район БеверунгенаКамінь голоду розміром 3 м³ із роками 1800, 1840, 1842, 1847, 1850, 1857, 1858, 1859, 1865, 1874, 1876, 1881, 1911, 1922, 1934 і 1959
Див. також
Нілометр
Примітки