Золтан Дернеї (  — Zoltan Dornyei dead, Hungarian-born British linguist — cause of death . En.memesrandom.com) — британський лінгвіст угорського походження. Він був професором психолінгвістики в Ноттінгемському університеті у Великій БританіїKormos, J. (2013). Dörnyei, Zoltán. In C. A. Chapelle (Ed.), The encyclopedia of Applied Linguistics (on-line). Malden, MA: Wiley-Blackwell.. Він відомий своєю роботою у галузях засвоєння другої мови та психології тих, хто вивчає мову, зокрема щодо мотивації у вивченні другої мови, опублікувавши численні книги та статті на ці темиDörnyei, Z. (2016). From English language teaching to psycholinguistics: A story of three decades. In R. Ellis (Ed.), Becoming and being an applied linguist: The life histories of some applied linguists (pp. 119—135). Amsterdam: John Benjamins..

Кар'єра

Освіта У 1985 році Дернеї здобув ступінь магістра мистецтв з англійської мови та літератури та мистецтвознавства в Будапештському університеті. Його дисертація називалася «Торгівля витворами мистецтва в Угорщині до 1945 року».

У 1989 році він здобув ступінь доктора філософії з психолінгвістики в Будапештському університеті, захистивши дисертацію на тему «Психолінгвістичні чинники у вивченні іноземної мови».

У 2003 році здобув ступінь доктора наук з лінгвістики в Угорській академії наук.

Між 2008 і 2010 роками він заочно вивчав теологію на бакалавраті в Коледжі Святого Джона, Ноттінгем.

У 2011 році здобув ступінь магістра теології та релігієзнавства на кафедрі теології Ноттінгемського університету. Назва дисертації «Преображення, краса і біблійна інтерпретація». У 2017 році він здобув ступінь доктора філософії з теології на факультеті теології та релігії Даремського університету. Назва дисертації — «Прогресивне творіння та боротьба людства в Біблії: Експеримент в канонічній інтерпретації оповіді».

Викладання У 1988 році він розпочав свою кар'єру в Школі англійських і американських студій факультету гуманітарних наук Будапештського університету. У 1998 році він переїхав до Великої Британії та після двох років навчання в Університеті Західного Лондона, він отримав посаду в школі англійської мови Ноттінгемського університету, де він був професором психолінгвістики.

Дослідження

Процес-орієнтована модель мотивації Теорія мотивації Дернеї полягає в тому, що мотивація розвивається унікальним і динамічним способом, необхідним для досягнення успіху у сферах, де потрібне тривале навчання. Процес-орієнтована модель мотивації намагається пояснити теорію Дернеї через мотивацію учнів, зосередивши увагу на (а) підтримці мотивації та волі та (б) еволюції мотивації та флуктуації. Ця модель зміщує акцент з історичних припущень про попередню «мотивацію вибору» на вольові/виконавчі аспекти досягнення мети під час дії. Ця модель ґрунтується на припущенні, що люди несвідомо контролюють свою мотивацію та вносять корективи або роблять вибір, щоб підвищити або зменшити мотивацію на основі результатів своїх поточних цілей. Перший вимір поведінкового процесу вказує на мотиваційний вплив (бажання, надії та прагнення). Ці впливи вказують на відправну точку для мотиваційного процесу та безпосередньо пов'язані з фазою підготовки до дії. Попередня фаза — це дуже динамічний процес, у якому індивід циклічно перебирає бажання, надії та прагнення, щоб перейти до дії. Другий вимір поведінкового процесу вказує на те, що початкові мотиваційні впливи переросли в мету, яка зрештою приводить до наміру та дії. Фаза дії — це те, звідки надходить енергія для постійної мотивації, яка підтримуватиме поведінковий процес. Останнім виміром у фігурі мотиваційних впливів є фаза післядії. В межах цього етапу оцінюються та аналізуються мета та подальші кроки для коригування поведінки для досягнення цілей, або відмова від мети.

Принциповий комунікативний підхід Принциповий комунікативний підхід усуває розрив між попередніми методами навчання мови, як-от комунікативне навчання мови, та останніми дослідженнями. Використовуючи сучасні дослідження, ПКП намагається розширити комунікативний підхід, зосередившись на явному розвитку інших галузей знань і навичок, необхідних для ефективного спілкування, замість того, щоб зосереджуватися виключно на систематичних компонентах мов, на яких традиційно зосереджувалися викладачі мов. ПКП зосереджується на трьох основних сферах, включно з акцентом на форму та навчання, орієнтоване на форму, вільне володіння та автоматизацію, а також шаблонну мову. Кожен аспект має забезпечити змістовну комунікацію з відповідним і корисним введенням як лінгвістичних правил, так і лексичних термінів.

Сім ключових моментів для ПКП:

Принцип особистої значущості: матеріал необхідно зосереджувати на значенні, і його треба класифікувати як важливий для того, хто вивчає мову. Наприклад студенти-мовники мають заповнити квитанцію на товар, який вони хотіли б купити. Принцип контрольованої практики: практична діяльність повинна контролюватися та сприяти автоматизації навичок, наявних у цільовій мові. Особам, які вивчають мову, слід надати основу для відпрацювання форм і навичок цієї мови. Принцип шаблонної мови: вибрані фрази та прийоми, важливі для цільової мови, слід інтенсивно відпрацьовувати та повторювати. Ті, хто вивчає мову, повинні мати значну кількість можливостей використовувати конкретні важливі фрази цільової мови. Принцип ознайомлення з мовою: учні повинні мати доступ до великої кількості введеної мови цільової мови для забезпечення учнів неявними механізмами вивчення. Ті, хто вивчає мову, мають ознайомитися з багатьма різними видами діяльності, які охоплюють чотири основні категорії (читання, письмо, говоріння та аудіювання). Принцип цілеспрямованої взаємодії: ті, хто вивчає мову, повинні взаємодіяти з цільовою мовою в справжньому контексті. Для опанування мови потрібне повне знайомство з мовою. Заняття з мови, як правило, дуже структуровані, що часто не дозволяє учням розвивати спонтанне мовлення. Для забезпечення майстерності потрібна природна взаємодія.

Групова динаміка Дернеї вивчав вплив групової динаміки на вивчення другої мови. Він виявив, що групова психологія може формувати поведінку учня, а також його мотивацію до навчання. Те, як учні почуваються в групі, може вплинути на зусилля, які вони докладають до навчання.

Групова згуртованість, групові норми та групові ролі відіграють важливу роль у створенні мотивованих навчальних спільнот.

Згуртованість групи та міжособистісні стосунки Згуртованість групи визначається якістю стосунків між членами групи в поєднанні з прийнятними в класі. Інші фактори, що сприяють згуртованості: спільна мета групи та групове почуття гордості. Згуртовані групи взаємодіють і діляться особистою інформацією, активно беручи участь у розмовах, необхідних для опановування другою мовою. Вони працюють краще і продуктивніше, ніж незгуртовані групи. Дернеї пропонує багато способів, якими вчителі можуть створити згуртованість групи на заняттях з вивчення другої мови, включаючно з, але не обмежуючись:

Дізнайтеся один про одного. Чим більше особистої інформації учні знають один про одного, тим більше взаємопорозуміння буде між однокласниками. Близькість, контакт і взаємодія — проєктуючи свої класні кімнати та навчальні завдання, вчителям слід враховувати фізичну близькість учнів у своїх планах розміщення. Те, як розташовані парти та як персоналізовано класну кімнату, впливає на те, як студенти співпричетність до навчального середовища та залученості до нього. Студенти, які сидять групами, більш схильні до розмови та встановлення особистих стосунків. Групова згуртованість покращується шляхом надання часу для взаємодії під час групової роботи в класі, а також надання студентам можливостей для співпраці над незалежними груповими проєктами. Винагорода та приємна групова діяльність. Винагородою може стати радість від виконання певної діяльності, успіх від досягнення цілей або більш відчутна винагорода, як-от оцінки чи призи. Позакласні заходи — обмін досвідом за межами класу, дозволяє учням бачити один одного реальними людьми, а не просто однокласниками. Ці позитивні почуття, спогади та спільний досвід повертаються до класу, укріплюючи згуртованість групи. Групові змагання. Ігри з різними командами сприяють дружній конкуренції у класі, що може підвищити згуртованість групи, оскільки учні об'єднуються для перемоги. Спільна мета. Коли клас працює для досягнення спільної мети, згуртованість групи зміцнюється. Моделювання вчителя. Якщо вчитель позитивний, підбадьорливий, доброзичливий і сприйнятливий, учні, швидше за все, демонструватимуть таку ж поведінку.

Групові норми та групові ролі Правила та заведений порядок допомагають групам функціонувати злагоджено та ефективно. Якщо правила узгоджені групою, така поведінка називається груповою нормою. Коли певні люди виконують конкретні завдання або функції, це отримало назву групові ролі.

Групові норми Групові норми можуть застосовуватися вчителем або школою, або можуть розвинутися побічно як негласний узгоджений кодекс поведінки. Дослідження показали, що позитивні групові норми можуть мати значний вплив на мотивацію та навчальні досягнення студента. Несформульовані негативні групові норми, такі як прийняття та просування пересічності, можуть негативно вплинути на успіх групи. Студенти у такій ситуації соціально страждають, якщо їхня мета — досягти успіху в навчанні. Позитивні групові норми, як-от толерантність і прийняття помилок як частини навчання, підвищують моральний дух учнів і зміцнюють групову згуртованість. Студенти добре справляються зі своєю відповідальністю перед групою та підтримують своїх однокласників у досягненні успіхів у навчанні. Якщо групові норми узгоджені та засвоєні, група сама часто бере на себе відповідальність за поводження з норовливими членами, які порушують норми.

Групові ролі

Ролі — це спільні очікування щодо мети людини в групі. Якщо розподілити конструктивні ролі, які доповнюють сильні сторони та інтереси кожного учня, група функціонуватиме ефективніше. Люди виграють у впевненості та самооцінці. Якщо призначаються ролі, які не доповнюють членів групи, згуртованість групи може постраждати та призвести до конфлікту. Ролі учнів мають виникати природно, призначатися вчителем або заохочуватися та підкріплюватись на основі спостережень за поведінкою учнів у класі.

Стилі керівництва вчителів і групова динаміка Учителі-мовники керують групами. Характер групи та відданість спільним цілям часто будуть слідувати характеру вчителя. Позитивна групова динаміка може посилити витривалість, необхідну для вивчення другої мови. Хоча існує багато стилів лідерства, дослідження показали, що демократичний стиль лідерства сприяє згуртованості групи, дружньому спілкуванню та позитивним міжособистісним стосункам. Демократичний стиль керівництва передбачає розподіл лідерських ролей зі студентами шляхом залучення їх до деяких процесів прийняття рішень про те, як група буде функціонувати. Демократичний підхід до стилю вчителя/лідера веде до більшої ролі фасилітатора в освітніх установах. Педагог створює належні умови для співпраці та розвитку згуртованості групи. Ступінь керівництва, яке надає вчитель, змінюватиметься залежно від рівня зрілості групи та її розвитку в напрямку самостійного навчання.

Роль викладачів у мотивації Викладачі-мовники відіграють важливу роль у створенні та зміцненні мотиваційних аспектів класу з вивчення другої мови. На рівень мотивації в класі впливає практика мотиваційного викладання вчителя. Існують практичні та обдумані стратегії, які вчитель може використати для підвищення мотивації учнів після встановлення згуртованості групи та позитивних міжособистісних стосунків.

Створення початкової мотивації