Соціологія емоцій — галузь соціології, що присвячена вивченню емоцій у контексті соціальної взаємодії.
Історія Передумови вивчення емоцій соціологією закладені в працях К. Маркса, Е. Дюркгайма, М. Вебера, Г. Зіммеля та інших вчених. В працях класиків емоції розглядалися на макрорівні, їх виникнення та різноманітність описували як результат структурних та інституційних змін.
Напрямок соціології, названий згодом «соціологія емоцій», значно розвинувся у другій половині XX століття (1970-ті роки), коли з'явилася значна кількість праць, присвячена вивченню емоцій в контексті соціальної взаємодії.
З 1970-х років у соціології з'являється значна кількість праць, присвячених вивченню емоцій у контексті соціальної взаємодії. Зокрема, важливим для формування соціології емоцій були праці Арлі Рассел Хохшильд, яка ввела чотири параметри для пояснення емоцій: емоційні правила, емоційна робота, зовнішнє вираження емоцій та глибина переживань, які визначають тип та тривалість емоцій та їх відношення до ситуації.
Див. також Емоційна праця
Джерела
Посилання Emotional Culture and Identity (CEMID)