Вулиця Яна Жи́жки — одна з центральних вулиць міста Львова у Галицькому районі. Сполучає вулиці Театральну та Краківську.
Історія Вулиця прокладена на початку XIX століття та близько 1812 року отримала назву Кляйне Кракаувер Ґассе (), у 1871 році перейменована на Каміньскєґо, на пошану Яна-Непомуцена Камінського, львівського драматурга, актора та керівника Львівського театру, що ставив спектаклі у колишньому Францисканському костелі. Під час німецької окупації, у 1941—1944 роках мала назву Штайнґассе, а у липні 1944 року повернена передвоєнна, але вже уточнена назва — вулиця Камінського. Сучасна назва вулиця Яна Жижки, походить від 1950 року, на честь чеського полководця, діяча гуситського руху, національного героя чеського народу.
Забудова Вулиця Яна Жижки забудована чиншовими кам'яницями кінця XIX – початку XX століття у стилі віденського класицизму. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будівлі № 3 — триповерховий житловий будинок. Власниками будинку у 1935—1939 роках були Самуель та Муля Готфріди. Тут у міжвоєнний період тут містилися готель «Познанський» (напис з назвою готелю зберігся на фасаді біля входу до будинку), пізніше — готель «Англійський»Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.. Також тут працював магазин взуття Квінтера.
№ 4, 5 — триповерхові житлові будинки. У 1935—1939 роках власниками будинків були: під № 4 — Польська кредитна спілка, під № 5 — Карл Маєр Лейб та Самуель Барах. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 909-м та № 102-м.
№ 6 — триповерховий житловий будинок. Над арками вікон та дверей приміщення на першому поверсі будинку міститься відновлений напис польською мовою, який сповіщає про те, що тут у міжвоєнний період містилися ресторан та продаж вин. Нині в цьому приміщенні міститься крамниця «Сімейна вишиванка у Львові». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 910-м.
№ 7 — триповерховий житловий будинок. У 1935—1939 роках власником будинку була Хана Валлах. У міжвоєнний період тут містився готель Пельцнера. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 103-м.
№ 9 — триповерховий житловий будинок. У 1935—1939 роках власником будинку був Мехель Кноссув. У 2022—2025 роках в приміщенні першого поверху містилося халяль-кафе «Кримський дворик».
Примітки
Джерела
Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów: wydawca Zdzisław Jaśkiewicz; Juliusz Brunelik, 1939. — 146 s.
Посилання