Нікколо Гаттілузіо (; помер у 1409 р.) — перший член родини Гаттілузіо, який з 1370-х років був володарем міста Айнос на егейському узбережжі Східної Фракії (сучасний Енос у Туреччині).
Біографія Родина Гаттілузіо походила з Генуезької республіки. Батьки Нікколо та його брата Франческо I Гаттілузіо невідомі, хоча на основі геральдичних свідчень їхніх написів Ентоні Латтрелл стверджує, що їхня мати була членом родини ДоріаLuttrell, "John V's Daughters: A Palaiologan Puzzle", Dumbarton Oaks Papers, 40 (1986), p. 110. Франческо здобув прихильність візантійського імператора Іоанна V Палеолога, допомігши йому у 1354 році потіснити суперника з престолу, Іоанна VI Кантакузина. Як винагороду Франческо Гаттілузіо з липня 1355 року отримав володіння островом Лесбос (і його головним містом Мітилена), а також одружився з сестрою імператора Марією ПалеологSetton, vol. I, p. 225. Нікколо, в свою чергу у певний момент між 1376 і 1379 роками отримав в управління прибережне фракійське місто Айнос.
З 1384 по 1387 рік він служив регентом свого племінника, праителя Лесбоса Франческо II Гаттілузіо, поки вони не посварилися між собоюWilliam Miller, "The Gattilusj of Lesbos (1355–1462)", Byzantinische Zeitschrift, 22 (1913), p. 412. Коли його племінник загинув під час полювання, Нікколо знову став регентом, цього разу для сина Франческо ЯкопоMiller, "The Gattilusj", p. 417.
Відомо, що у нього була дочка Марієтта, хоча ім'я її матері не записано; вона померла раніше за ньогоLuttrell, "John V's Daughters", p. 110 n. 71. На посаді правителя Айноса Нікколо змінив його внучатий племінник ПаламедMiller, "The Gattilusj", p. 418.
Примітки