Yeezus — шостий студійний альбом американського репера та продюсера Каньє Веста, випущений 18 червня 2013 року на лейблах Def Jam Recordings та Roc-A-Fella Records. На цьому альбомі Каньє зібрав велику кількість музикантів, таких як Daft Punk, Майк Дін, Assassin, Chief Keef, Travis Scott та Кід Каді. За 2 тижні до релізу альбому Каньє звернувся за допомогою до Ріка Рубіна для того щоб змінити звучання Yeezus в сторону більш мінімалістичного. Цей альбом є найбільш експериментальним в дискографії Каньє Веста.
Фізичне видання компакт-диска було випущено в прозорій коробці лише з червоною стрічкою та акредитаціями. Початкова реклама альбому включала всесвітні відеопроекції музики та живі телевізійні виступи. Каньє Вест випустив два сингли з альбому: «Black Skinhead» у липні 2013 року та «Bound 2» наступного місяця.
Після релізу платівка одразу ж отримала схвальні відгуки від критиків та дебютувала в американському чарті Billboard 200, продавши 327 000 копій в перший тиждень після випуску. Відтоді він отримав двічі платиновий статус Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA), а кілька видань назвали його одним із найкращих альбомів 2010-х років. зокрема Rolling Stone, який пізніше включив його на 269 місце у своєму списку «500 найкращих альбомів усіх часів» 2020 рокуТоп 500 Найкращих Альбомів Всього Часу за версією Rolling Stone. Yeezus був номінований як найкращий реп-альбом на премії «Греммі» 2014 року.
Історія створення
Під час створення Yeezus Каньє Веста в першу чергу надихав мінімалістичний дизайн і архітектура, і він п’ять разів відвідав меблеву виставку в Луврі. Одна лампа Ле Корбюзьє була його «найбільшим натхненням». Каньє Вест тісно співпрацював з архітектором Оаною Стенеску та здійснював «екскурсії» до будинків Ле Корбюзьє. Захоплений коментарями Стенеску про незвичайний і радикальний характер вибору дизайну Корбюзьє, Каньє застосував ситуацію до власного життя, відчуваючи, що «візіонерів можуть неправильно зрозуміти їхні неосвічені колеги» . Вест також зустрівся з архітектором Джозефом Дірандом і бельгійським дизайнером інтер’єрів Акселем Вервордтом і доставив на лофт «рідкісні лампи Ле Корбюзьє, стільці П’єра Жаннере та незрозумілі журнали боді-арту зі Швейцарії». Вест також хотів глибокого впливу рідного міста на альбом, і слухав хаус-музику 1980-х років, яка найбільше асоціювалася з його рідним містом Чикаго, щоб отримати вплив. Свята гора Алехандро Ходоровського також надихнула альбом і подальший тур. Альбом спочатку мав назву Thank God for Drugs.
У 2012 році Каньє Вест почав запис альбому з колегами, включаючи No I.D. та DJ Khaled . Перші записи відбулися в січні 2013 року у вітальні його особистої мансарди в паризькому готелі, який у титрах до альбому називається «No Name Hotel». Вест дотримувався простих композицій, щоб чіткіше чути треки; забагато басу чи складності просто пересилило б погану акустику кімнати. Удари, що доносилися з горищного приміщення, іноді тривали всю ніч і викликали нарікання сусідів. З’явилася інформація, що він і його тодішня дівчина Кім Кардаш'ян переїхали на горище, щоб Каньє почав працювати над альбомом.
Каньє Вест в останній момент вніс кілька змін до Yeezus, залучивши співзасновника Def Jam Recordings Ріка Рубіна виконавчим продюсером для додаткового запису всього за кілька днів до релізу; зміни включали перезапис цілих пісень і переписування цілих куплетів. Початкова версія, яку Каньє показав Рубіну, тривала майже три з половиною години. Бажання Каньє полягали в тому, щоб використовувати музику в «урізаному мінімальному напрямку», часто видаляючи вже записані елементи. Вест планував, що в альбомі буде 16 треків, поки Рубін не запропонував скоротити альбом до меншої кількості композицій, з 16 пісень до 10, сказавши, що інші можуть бути зарезервовані для наступних альбомів. За два дні до того, як альбом повинен був бути доставлений на лейбл, Каньє Вест написав і заспівав слова до двох пісень, а також записав вокал для трьох інших всього за дві години.
Музичний стиль Yeezus — насамперед електронний за своєю природою, він може похвалитися спотвореними драм-машинами та синтезаторами, які звучать так, ніби вони не працюють, семплерами з низькою роздільною здатністю, які додають піксельну цифрову ауру більшості аналогових звуків. З цією метою в альбомі є збої, що нагадують пропуски компакт-диска або пошкоджені MP3, а вокал Auto-Tune модулюється до такого рівня, що його важко розшифрувати. Яскравий приклад — «On Sight».
Yeezus продовжує практику Каньє Веста щодо еклектичних семплів: він використовує незрозумілий семпл гінді в «I Am a God» і семпл угорської рок-групи Omega 1970-х років у «New Slaves». «Bound 2» містить зразки важкої соул-музики і була описана як єдина пісня на Yeezus, яка нагадує звучання ранніх робіт Каньє Веста. У ній використаний семпл із пісні «Bound» 1971 року американської соул-групи Ponderosa Twins Plus One .
Реліз і промоушн
1 травня 2013 року Каньє Вест опубліковав повідомлення у Twitter з написом «June Eighteen», що призвело до того, що кілька ЗМІ висловили припущення, що в пості йдеться про дату виходу майбутнього альбому. 17 травня він почав рекламу альбому, оприлюднивши раніше невипущену пісню «New Slaves» за допомогою відеопроекцій у 66 різних місцях . Наступного дня Вест з'явився в американському нічному комедійному скетч-шоу Saturday Night Live і виконав пісні «New Slaves» і «Black Skinhead». Згодом Каньє оприлюднив обкладинку та назву альбому Yeezus на своєму офіційному вебсайті. Репер Кендрік Ламар висловив свою думку щодо назви в інтерв’ю того ж місяця, заявивши: «Це божевілля, я хочу це почути. Це творчі геніальні речі Каньє». Він також заявив, що «вся маркетингова схема альбому божевільна» і «дуже надихає». 20 травня Yeezus став доступним для попереднього замовлення в iTunes Store, але згодом список було видалено з невідомих причин . Говорячи про мінімальне просування альбому, Каньє Вест заявив: «З цим альбомом ми не випускаємо жодного синглу на радіо. У нас немає кампанії НБА, нічого подібного. Блін, у нас навіть немає обкладинки. Ми просто зробили справжню музику».
У травні 2013 року американський репер J. Cole назвав Веста «одним із найвидатніших артистів нашого покоління» через Твіттер, після чого він написав у Твіттері: «Саме тому я переношу дату релізу Born Sinner на 18 червня . Він пояснив випуск свого другого студійного альбому Born Sinner в той самий день, що й Yeezus під час інтерв’ю того ж місяця, сказавши: «Я не збираюся сидіти [тут]... Я надто багато працював, щоб прийти через тиждень після Каньє Веста». Джей Коул потім уточнив це, визнавши, що музика, за яку змагаються, «це мистецтво», і він «не може конкурувати зі знаменитістю Каньє Веста та статусом, який він заслужив лише завдяки тому, що він геній» .
Наприкінці червня 2013 року Def Jam підтвердив, що «Black Skinhead» буде передано на американському радіо як перший сингл альбому 2 липня 2013 року, і що на цей трек знімається відео. Пісня була офіційно випущена на радіо у Сполученому Королівстві 19 червня.
6 вересня 2013 Вест оголосив про тур The Yeezus Tour, північноамериканський тур, який відбудеться з 19 жовтня по 7 грудня 2013 року; за два місяці до анонсу співпродюсер Yeezus Майк Дін оголосив про альбомний тур. Тур рекламувався як його «перший сольний тур за 5 років», у якому брали участь Кендрік Ламар, Pusha T, A Tribe Called Quest і Travis Scott. 30 жовтня 2013 року по дорозі до Ванкувера вантажівка, яка перевозила виготовлені на замовлення відеоекрани та обладнання для шоу, потрапила в автомобільну аварію, аварія пошкодила обладнання, яке було неможливо відновити. Тур відновився 16 листопада 2013 року в Wells Fargo Center у Філадельфії. Пропущені концерти в Чикаго та Детройті були перенесені, однак решта пропущених дат були скасовані, Def Jam назвав причиною логістику маршруту.
Пакування Фізичне CD-видання Yeezus було випущено в прозорій коробці без обкладинки, що відображає мінімалістичний тон. Упаковка складається лише з червоної стрічки та наклейки, прикріпленої на звороті, із зразками титрів і UPC альбому. Інші версії цього випуску мають різні кольори наклейок, серед яких зелений, жовтий і помаранчевий. На лицьовій стороні прикріплено етикетку Parental Advisory . The Source вказав на схожість між упаковкою компакт-диска Yeezus і концепцією упаковки, розробленою для синглу «Crystal» англійського гурту New Order у 2001 році. У 2016 році в інтерв’ю BBC з Енні Мак Каньє Вест пояснив обкладинку альбому: «Вся концепція альбому Yeezus полягає в тому, що ми не будемо використовувати компакт-диски в майбутньому, і оскільки це востаннє, коли ми збираємося побачити його, це відкрита скриня для компакт-диска».
Комерційний успіх Yeezus дебютував під номером один у американському чарті Billboard 200, ставши шостим студійним альбомом Каньє Веста, який очолював хіт-паради та продав 327 000 копій у Сполучених Штатах за перший тиждень. Альбом не зміг досягти 500 000 прогнозованих продажів, і став найнижчим сольним продажем Веста на першому тижні в США. 12 серпня 2013 року Yeezus отримав золотий сертифікат від Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA) за продаж понад 500 000 копій. Станом на 19 вересня 2013 року альбом розійшовся тиражем у 537 000 примірників, в той час як Born Sinner J. Cole продав 599 000 копій. 8 січня 2014 року Yeezus отримав платиновий сертифікат у США від RIAA за продаж одного мільйона альбомів, надісланих до магазинів і цифрових роздрібних продавців. Він був визнаний 37-м найпопулярнішим альбомом 2013 року в Billboard 200.
Yeezus посів перше місце в Канаді, Австралії та Великобританії. 20 лютого 2015 року Британська фонографічна асоціація (BPI) визнала альбом золотим у Великій Британії, з продажами понад 100 000 одиниць. Yeezus також був лідером чартів у Данії та Новій Зеландії. Цей альбом став дев'ятим найбільш продаваним касетним альбомом у США у 2017 році.
Критика
Yeezus був зустрінутий широким визнанням критиків. У Metacritic, який присвоює нормалізований рейтинг із 100 рецензіям професійних видань, альбом отримав середню оцінку 84 на основі 46 рецензій. Агрегатор AnyDecentMusic? поставили йому 8,2 з 10 на основі їхньої оцінки критичного консенсусу.
Провідний критик The Guardian Алексіс Петрідіс визнав його «шумним, захоплюючим, божевільним, потужним», а Хелен Браун з The Daily Telegraph сказала, що це «найзахопливіший альбом», який вона чула за весь час. Джон Долан з Rolling Stone назвав це «геніальним, обсесивно-компульсивним автовиправленням кар’єри», яке зробило інші абразивні записи «божевільних геніїв», такі як In Utero Nirvana та Kid A Radiohead, здавалися скромними.
Реакція громадськості Громадська реакція на Yeezus, включаючи його неортодоксальний і навмисний брак реклами, а також його зухвалий і агресивний звук, була неоднозначною. Великі видання відзначили його як один із найбільш очікуваних релізів 2013 року, але відсутність великого радіо-сингла розцінили як ризикований крок . У 2013 році читачі Pitchfork визнали Yeezus як «Найбільш переоцінений альбом» і «Найбільш недооцінений альбом».
[Асоціації хворих на хворобу Паркінсона Великої Британії та США розкритикували Каньє Веста за суперечливий текст у головній пісні «On Sight». Учасник Oasis Ліам Галлахер розкритикував Yeezus за його назву, сказавши про Каньє Веста наступне: «Він довбаний ідіот. Ти ніколи не побачиш, щоб Ісус качав своєю головою». У жовтні 2013 року американський репер Hopsin критикував альбом у тексті свого синглу «Hop Is Back», а в музичному відео Хопсін відтворював одну з численних зустрічей Веста з папараці. Того ж місяця Хопсін продовжив пояснювати дисс, визнаючи, що він є фанатом Каньє Веста, якому подобається багато його старої музики, і розглядає Yeezus як «повну дурницю».
Jay-Z описав Yeezus як «поляризаційний», хоча стверджував, що «це велике мистецтво» і що Каньє Вест «штовхає жанр вперед» своїми експериментами.
Нагороди