Петру I () — гіпотетичний правитель Молдавського князівства наприкінці 1367 — у липні 1368 років.

Історіографія Деякі історики, як-от Константин Резакевич та Йоан Аурел Поп, вважають, що Петру був сином Стефана — старшого сина господаря Богдана IConstantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p.441Constantin Rezachevici — Anul care nu a însemnat nimic. Legenda întemeierii Moldovei în 1359 — Magazin istoric. Nr1. 2009, Nr.5, 2009.. Константин Резакевич у книжці «Критична хронологія правителів Волощини та Молдови, 1324—1881» () писавConstantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p.432:

Інші історики, як-от Юліуш Демель, вважають, що Петру був сином воєводи Костя, одруженого з дочкою Богдана IDemel, Juliusz (1986). Historia Rumunii (2nd ed.). Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź.. Відповідно до другої гіпотези, у 1367—1368 роках в Молдавському князівстві могло не бути жодного фактичного правителя.

У новітніх дослідженнях Петру називається Петру I, а в традиційній історіографії під таким ім'ям зазвичай розуміють пізнішого правителя Петру II.

Життєпис Згідно з версією Константина Резакевич та Йоана Аурела Попа, оскільки старший син Богдана I та законний наступник престолу Молдавії воєвода Стефан помер у 1358 році, Петру став одним із наступників престолу. Після смерті Богдана I у 1367 році за право на престол почався конфлікт між Стефаном, старшим сином покійного воєводи Стефана, та Петру, його другим сином. Кандидатура Петру була підтримана більшістю молдовської знаті. В таких умовах Стефан вирушив до двору польського короля Казимира III Великого просити допомоги в обмін на визнання васалітетуConstantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p.434.

30 червня 1368 року Стефан разом із військом у складі вояків із Кракова, Сандомира та Червоної Русі вступив у бій із військом Петру в Плонінському лісі, проте зазнав поразки. Причиною поразки є те, що на дорозі, по якій ішло військо Стефана, було повалено дерева, що завадило просуванню. Окрім того, частина вояків Стефана у ході битви перейшли на бік Петру.

Анонімний польський хроніст так пише про похід Стефана:

Після битви при Кодрії Плоніні Петру уклав мир із братом, надавши йому в управління східну частину князівства, тобто Бессарабію з Буджаком.

Пізніших повідомлень про долю Петру та Стефана немає. Можливо, Петру був зміщений з престолу дядьком Лацьком у 1368 роціDeletant, Dennis (1986). «Moldavia between Hungary and Poland, 1347—1412». The Slavonic and East European Review. 64 (2): p. 192. Невідомо і місце поховання Петру. Можливо, його могилою є одне з трьох поховань у нефі церкви Святого Миколая Богданівського монастиря в місті РадівціConstantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p.443.

Примітки

Джерела Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001 Jean Nouzille La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne, Ed. Bieler, (ISBN 2-9520012-1-9) Jan Tęgowski, Powiązania genealogiczne wojewodów mołdawskich Bogdanowiczów z domem Giedyminowiczów w XIV—XV wieku. In: Genealogia. Studia i materiały historyczne., 1993