Тійт Куузік (; справжнє ім'я Дітріх Янович Куузік; 1911–1990) — естонський, радянський оперний співак (баритон), педагог. Народний артист СРСР (1954). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1950, 1952).
Життєпис Дітріх Куузік народився 29 серпня 1911 року в Пернові (нині — Пярну, Естонія). Виріс у Пярну, де здобув середню освіту в гімназії для хлопчиків. Виступав у шкільному танцювальному оркестрі, граючи на скрипці, віолончелі та ударних музичних інструментах, співав у шкільному хорі хлопчиків. Після закінчення гімназії брав уроки співу у викладача вокалу Олени Ребасельт. У 1938 році закінчив Талліннську консерваторію (нині Естонська академія музики та театру) за класом Олександра Ардера.
У 1938—1940 роках — соліст Віденської Фольксопер (Австрія). У 1942—1943 роках — соліст Кассельської опери (Німеччина).
У 1940–1941 і в 1944 — 1988 роках — соліст Театру «Естонія» (з 1949 — Естонський театр опери та балету, нині Національна опера «Естонія») в Таллінні. Виконав партії у 46 операх та одній опереті.
Виступав як соліст Естонського національного чоловічого хору.
Вів концертну діяльність. Виступав як камерний співак, будучи одним із найкращих інтерпретаторів естрадної камерної музики. У його репертуарі понад 600 пісень та романсів, твори Франца Шуберта, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса, Петра Чайковського, Сергія Рахманінова , Яна Сибеліуса, Евальда Аава, Марта Саара, Артура, Еугена та Віллема Каппів, Едуарда Оя, Густава Ернесакса.
Брав участь у виконанні ораторіально-кантатних творів — «Симфонія № 9» Людвіга ван Бетховена, «Uus isamaa» Едварда Гріга, «Створення світу» Йозефа Гайдна, « Carmina Burana» Карла Орфа, «Місячна ораторія» Ейно Тамберга, «Калевіпоег» Торміса Вельйо.
Його перший сольний концерт відбувся у Великій залі Ленінградської філармонії 16 березня 1946 року.
Лауреат багатьох міжнародних конкурсів вокалістів.
Гастролював містами СРСР і за кордоном. Співав у Великому театрі Москви, Шведській королівській опері.
З 1940 року викладав у Талліннській консерваторії (з 1947 — професор). Серед його учнів — Георг Отс, А. Кюльванд, Е. Лєпа, Р. Аланго та А. Роолайд.
Член Театральної спілки Естонії з 1945 року.
Депутат Верховної Ради Естонської РСР 5-го скликання.
Помер 15 серпня 1990 року в Таллінні на 79-му році життя. Похований на Лісовому цвинтарі.
Родина
Син — Кайдо Куузік
Партії
«Євгеній Онєгін» Петра Чайковського — Онєгін «Борис Годунов» Модеста Мусоргського — Борис Годунов «Ріголетто» Дж. Верді — Ріголетто «Севільський цирульник» Дж. Россіні — Фігаро «Фауст» Ш. Гуно — Мефістофель «Співак Свободи» Еугена Каппа — Раю «Вогні помсти» Е. А. Каппа — Вамбо «Демон» А. Г. Рубінштейна — Демон «Князь Ігор» Олександра Бородіна — князь Ігор «Отелло» Дж. Верді — Яго «Бал-маскарад» Дж. Верді — Ренато «Травіата» Дж. Верді — Жермон «Паяци» Р. Леонкавалло — Тоніо та Сільвіо «Бойове хрещення» Густава Ернесакса — Рауд «Руслан і Людмила» Михайла Глінки — Руслан «Микита Вершинін» Дмитра Кабалевського — Вершинін «Тоска» Дж. Пуччіні — Скарпіа «Лембіту» Ст. Х. Каппа — Лембіту «Кармен» Ж. Бізе — Ескамільйо «Летючий голландець» Р. Вагнера — Голландець «Віденська кров» Й. Штрауса — Прем'єр-міністр «Луїза Міллер» Дж. Верді — Міллер «Аттіла» Дж. Верді — Еціо «Берег бур» Густава Ернесакса — граф Унгерн-Штернберг «Алеко» Сергія Рахманінова — Алеко «Плащ» Дж. Пуччіні — Мікеле «Садко» Миколи Римського-Корсакова — Külmataat «Пікова дама» Петра Чайковського — Томський «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова — Брудний «Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова — Сальєрі «Аїда» Дж. Верді — Амонасро «Трубадур» Дж. Верді — Ді Луна «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті — Енріко
Ушанування пам'яті
1993 року музично-співацьке товариство "Естонія " заснувало фонд імені Тійта Куузіка для організації та підтримки конкурсів співаків. З 1994 року Музично-співоче товариство « Естонія» організує Міжнародний конкурс вокалістів імені Тійта Куузіка.
Нагороди та звання
Перша премія Міжнародного конкурсу вокалістів у Відні (1938) Заслужений артист Естонської РСР (1945) Народний артист Естонської РСР (1952) Народний артист СРСР (1954) Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виконання великої партії в оперному спектаклі «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського Сталінська премія другого ступеня (1952) — за виконання партії Раю в оперному спектаклі «Співак свободи» Е. Каппа Державна премія Естонської РСР (1949, 1959, 1967) Орден Леніна (1956) Орден Жовтневої Революції (1986) Орден Трудового Червоного Прапора (1971) Орден Дружби народів (1981) Орден «Знак Пошани» (1965) медалі
Примітки
Посилання
Куузік Тійт — стаття з Великої радянської енциклопедії.