Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень 2023)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 березня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно).

Список загиблих за березень 2023 року + № Світлина Емблема Прізвище, ім'я,по-батькові Про особу Обставини смерті 1 березня 10800 Орішко Микола Миколайович1966 р.н., м. Корюківка. Капітан. За час служби у ЗСУ отримав звання заслуженого ветерана. Проходив службу у складі підрозділу ВЧ А3321Помер через проблеми зі здоров'ямНа Чернігівщині в останню путь провели 10 воїнів.10801 Венгренюк Микола21 квітня 1973 року, с. Ліски Коломийського районуЗагинув під час бойових дій з військовими формуваннями РФ поблизу села Кузьмине Луганської області.10802 Курилюк Василь30 січня 1980 року, с. Лісний Хлібичин. Молодший сержант. Залишилися дружина та двоє синів, один з яких служить у Нацгвардії України контрактником.Був важко поранений під Бахмутом 5 лютого 2023 року. Помер у госпіталі.10803 Антощук Федір Анатолійович27 лютого 1973. Народився в м. Кам'янське. Старший солдат. Залишилась дружина, донька, син та дві сестри Загинув під час виконання військового завдання в районі с. Водяне через осколкові та вибухові рани. Похований 8 березня на кладовищі по вулиці Весняна на Соцмісті м. Кам'янського10804 Нос Максим29 років, Кривий Ріг. Стрілець кулеметного взводу Національної гвардії України. Навчався в місцевому гірничому коледжі. Після навчання пішов працювати на Криворізький залізорудний комбінат. У 2015—2016 році проходив строкову службу в лавах Збройних сил. На початку березня 2022 року мобілізувався до ЗСУ. Працював гірником очисного забою на шахті «Тернівська».Загинув на околицях населеного пункту Кремінна10805 Векленко Єгор («Кабан»)26 років, м. Київ. Навчався у школі № 197. Закінчив факультет інформатики й обчислювальної техніки Національного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Працював у сфері ІТ. Під час повномасштабного вторгнення Єгор приєднався до лав Національної гвардії України. Був гранатометником у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. Воював у Мощуні, Сєвєродонецьку та Бахмуті. Казав, що після Сєвєродонецька може святкувати другий день народження.Загинув від прямого влучання в окоп під час артилерійського обстрілу біля села Білогорівка на Донеччині. Уламок потрапив Єгору в ділянку шиї. Похований на Вишневому кладовищі на Київщині.10806 Соломенніков Ігор22 роки, м. Севастополь, АР Крим. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску служив у 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка. З початком повномасштабного вторгнення капітан Соломенніков обороняв українське небо від російських окупантів та успішно нищив ворога. Восени до його бригади приєднався полковник Волинець, з яким вони згодом здійснили багато бойових вильотів. І разом загинули на Донбасі.Загинув під час виконання бойового завдання біля Бахмута на Донеччині. Разом із ним загинув пілот Віктор Волинець. Їхній літак СУ-24М був збитий ворожим винищувачем. Похований в Києві10807 Квасниця Роман Сергійович3 грудня 2002, с. Буйволівці Ярмолинецької територіальної громади. СолдатЗагинув в районі населеного пункту Спірне Донецької області. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня .10808 Ткач Ігор Михайлович7 серпня 1997, с. Суворовське Тульчинського району. З 2003 по 2012 роки навчався в Суворовській загальноосвітній школі I-II ступенів №1. Після закінчення дев’ятого класу в 2012 році вступив до Тульчинського ВПУ №41,  яке закінчив у 2015 році, здобув  спеціальність «слюсар-ремонтник», «водій автотранспортних засобів (С)». Працював вантажником у складі готової продукції у ТОВ «Вінницька птахофабрика». З 2017 по 2019 роки проходив строкову службу в Збройних Силах України в місті Івано-Франківськ. Старший солдат, був старшим водієм 2 взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини А3028 Західного ОТО Національної гвардії України. Загинув в районі населеного пункту Спірне Донецької області, потрапив під мінометний обстріл. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня .10809 Коменярський Тарас Григорович17.11.1973, с. Горинка Кременецького району, Тернопільщина. Закінчив Колосівську гімназію. Командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 гірсько-штурмової роти військової частини ЗСУ.Загинув на Бахмутському напрямку біля н.п. Білогорівка, Донецька область від поранень внаслідок мінометного обстрілу 10810 Трофіменко Роман МиколаєвичЗагинув 1 березня 2023 року в Бахмуті. Артилерійський обстріли. Собченко Артем Юрійович17 лютого 1992, с. Дмитрівка. Молодший сержантПохований у с. Єлизаветівка Миколаївського району Миколаївської області. Курсон Станіслав Був членом партії Європейська Солідарність. Став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Він служив у лавах 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.Загинув на Бахмутському напрямку. Понад рік вважався зниклим безвісти Довгополий Станіслав («Бруно»)34 роки, селище Савинці. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, після закінчення якого працював на елеваторі, обіймав посаду апаратника з оброблення зерна 5 розряду. Після звільнення його рідного селища, в жовтні 2022 року, долучився до лав ЗСУ. Проходив навчання в АнгліїЗагинув від поранень, несумісних життям, під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка Луганської області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня . 2 березня 10811 Ваків БогданУ боях за Україну загинув 20-річний Герой (ФОТО)20 років, стрільць-радіотелефоніст 2 відділення 1 взводу оперативного призначення Національної гвардії УкраїниЗагинув у Луганській області під час мінометного обстрілу10812 Дуркач Василь54 роки, с. Делієве. Дубовецької територіальної громади. Проживав у Івано-Франківську. До повномасштабного вторгнення РФ працював за кордоном далекобійником. 1 березня 2022 коли почалася велика війна, повернувся додому й добровольцем пішов боронити країну. Одразу пішов у військкомат. Йому дали повістку, але не взяли, сказали зачекати. Кілька разів його кликали допомогти автомобілі ремонтувати, і аж у жовтні його прийняли до лав ЗСУ. Служив солдатом та водієм 7 стрілецького батальйону. Воював під Харковом, а тиждень до загибелі був переведений на Луганський напрямок.Їхав разом з двома побратимами о 1:00 міняти військових на позиції. Вони вийшли з автомобіля і їх обстріляли з танка. Побратими залишилися живими, наразі перебувають у госпіталі. Василь загинув миттєво, бо йому влучило в голову. Це все відбулося поблизу села Невське на Луганщині.10813 Хомюк Олег Петрович(«Хома»)07.10.1971. Військовослужбовець 206-го батальйону 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом з сином звільняли Київську, Харківську та Херсонську області. Пізніше Хомюки поїхали на Донеччину.Загинув у бою за Бахмут прикривши собою сина. Прощання відбулося 10 березня на Майдан Незалежності.10814 Хомюк Микита Олегович(«Турист»)13.06.1997. Старший солдат 206-го батальйону 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом з батьком звільняли Київську, Харківську та Херсонську області. Пізніше Хомюки поїхали на Донеччину.Загинув у бою за Бахмут не зважаючи на те, що батько прикрив його собою.10815 Улічний Ярослав Васильович(«Лис»)26 серпня 1986, с. Сілець Сокальського району Львівської області. У мирний час був викладачем та керівником фізичного виховання у Міжрегіональному центрі ПТО художнього моделювання і дизайну м. Львова. З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну, Ярослав пішов на захист своєї країни у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. У цій бригаді у 2014 році брав участь в АТО. За зразкову службу був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Під час служби вдосконалював свої знання та навички, подавав приклад у виконанні військового обов'язку. Постійно перебував у гарячих точках Миколаївської, Харківської та Донецької областей.Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Похований 4 березня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).10816 Прусаєв Ігор («Боксер»)23 роки, м. Каховка Херсонської області. Закінчив там середню школу № 1. Коли почалася повномасштабна війна, Каховку окупували російські військові. Ігор вступив до лав міської організації з охорони громадського порядку «Щит». У березні його викрали окупанти. Майже тиждень хлопця катували та знущались з нього, а потім відпустили. Після цього він виїхав з рідного міста і пішов до ЗСУ. Пройшов навчання на навідник БМП-2. Став стрільцем-піхотинцем у Центрі програми підготовки ЗСУ у Великій Британії. Мав стати лідером сержантського корпусу. У складі 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR вирушив на передову.Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині10817 Романенко Євген Вікторович («Рома») Молодший сержант, старший сапер, 2- інженерно-саперне відділення, 2 взвод, 2 інженерно-саперна рота. У 1993 році закінчив загальну середню школу м. Київ № 222. 24 червня 1996 року отримав диплом Київського професійно-технічного училища, отримав спеціальність слюсар по ремонту машин. З червня 2003 року почав працювати на підприємстві ООО «БМ СЕРВІС.» З 2010 року працював на підприємстві ТОВ «Тайфун Трак Партнер». З 2015 року до повномасштабного вторгнення працював слюсарем по ремонту автомобілів 4-го ступеня ТОВ «Автобудкомплекс». Без батька залишилося двоє дітей, донька Карина 2005 року народження та син Олександр 2018 року народження. Приєднався добровольцем до лав ССО АЗОВ 27.02.2022,а через півроку до 3 ОБШр. Виконував бойові завдання у найгарячіших точках Запорізького та Донецького напрямку.22.02.2023 Євген отримав важкі осколкові поранення виконуючи бойове завдання поблизу с. Кліщіївка, Бахмутський напрямок. 2.03.2023 його серце перестало битися у військовому госпіталі ім. Мечникова м. Дніпро. Нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий Хрест» 1-го ступеня (посмертно). Похований 6 березня на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 16 ряд.10818 Шмалій Владислав Олексійович («Боксер»)26 років, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 114. У 2011 році вступив до Автотранспортного коледжу Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет». Навчався за спеціальністю «Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті» та здобув кваліфікацію техніка-технолога (механіка). З листопада 2015-го працював у ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД». Спочатку був слюсарем черговим по ремонту обладнання, а згодом – механіком. У 2017 році продовжив навчання у Криворізькому національному університеті. У серпні 2022-го вступив до лав ЗСУ. У вересні поїхав на навчання до Британії, після цього був направлений на службу до 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ, де був командиром відділення. У січні 2023-го вирушив на фронт. Воював у Соледарі. З лютого перебував на Бахмутському напрямку із пораненням, що не загоїлося. За свою службу воїн був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Сталевий хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).Загинув в бою за місто Бахмут на Донеччині в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Похований на Алеї Слави кладовища Широка Дача в Кривому Розі .10819 Андрейчук Сергійм. Кривий РігЗагинув 2 березня 2023 року в Бахмуті 10820 …