Уюцька культура — сакська археологічна культура епохи бронзи та заліза (IX -III століття до Р. Х., названо за місцем перших наукових розкопок курганів на річці Пій-Хемського району Тиви , виконаних у 1916 році та в 1920-х роках С. О Теплоуховим. Культура виділена та описана .
Цей період скіфської культури охоплює період з 8 століття до Р. Х. до 2 століття до Р. Х.
Послідовні фази Уюцької культури:
Аржанська культура (IX-VIII ст. до Р. Х.) Алди-Бельська культура (VII-VI ст. до Р. Х.) (V—III ст. до Р. Х.)
Ці скіфські культури зрештою були замінені імперією Хунну, а пізніше Кокельською культурою.
Близькими сакськими культурами були тагарська культура Мінусінської улоговини та Пазирицька культура в горах Алтаю.
На сході була протомонгольська культура плитових могил.
Розповсюдження До ареалу уюцької культури, крім в Тиві, входять Східний Алтай та Північно-Західна Монголія. Фінал Уюкцької культури пов'язаний з експансією протохунну з Центральної Азії на північ.
Поховання Основна інформація про культуру Тиви цього часу пов'язана із матеріалом поховань. Поховані лежать на боці під курганами в дерев'яних зрубах, або в кам'яних ящиках, або в простих ямах. Найяскравіші пам'ятки уюцької культури — масові поховання людей та коней у курганах Аржан -1 Д. О. Мачинський . Деякі передумови, рушійні сили та історичний контекст додавання Російської держави в середині VIII - середині XI ст. // Складання російської державності у тих раннесредневековой історії Старого Світу. Праці Державного Ермітажу. Вип. XLIX. СПб. 2009. - C. 463. та Аржан-2 у долині річки Уюк у відрогах Західного Саяна. Близька до улангомської культури.
Палеогенетика У представників уюцької культури визначено мітохондріальні гаплогрупи T1a1, T2b34, H91, U2e1h, U4a1, F1b1f, D4g1b, N9a9, A8a та Y-хромосомні гаплогрупи R1a1a1b (R-Z645), R1a2 ), Q1a2a (Q-L213 ;Q-L53), Q1a2a1c1 (Q-L332; Q-L329) Choongwon Jeong et al. A dynamic 6,000-year genetic history of Eurasia's Eastern Steppe , 2020.
Примітки